Как справиться с депрессией в одиночку с ребенком?

1.балувати себе

2.забити на деякі хатні справи

3.заспокійливі типу стресовіт

Якщо геть чесно, то словами тут не особливо допоможеш ((

Спробую.

1) зараз один з перших «прекрасних» моментів: у доньки криза одного року, а у Вас втома фізична, психологічна, додаємо сюди ситуацію в країні, чоловіка в ЗСУ… коротше, букет на майже будь-який смак. І в цій ситуації Ви маєте пам‘ятати: це закінчиться. Малеча кожного дня стає доросліше, їй вже ніколи не буде 1 рік. Прийде день, коли вона почне ходити на горщик, потім і до школи… і так по кожному пункту. Це мине. Але так, зараз важко.

2) кожен день знаходьте і записуйте 3 позитивні речі. ОБОВ‘язково.

3) знайдіть моменти, в які Ви відпочиваєте, відновлюєтеся. Множте ці моменти. Спить, коли мала спить.

4) попробуйте позайматися йогою або дихальними вправами - це врівноважує.

5) максимально спростіть собі життя: де можливо, не прасуйте, якщо вчора прибирали - не треба сьогодні знов пил витирати!

6) спостерігайте за малою і за СОБОЮ. Буває, ми рвемося дати дитині іграшку, бо попередню вона впустила, а дитина вже на інше увагу переключила! Коротше, поступово пробуйте «відпускати» себе від дитини, вчити її гратися самій. Може не вийти. Або вийти не так швидко, як хотілося б. Мої двоє кардинально відрізняються: з першою це було майже неможливо. Ну або я ще не розуміла, як це, двввти дитині гратися самій

Однозначно вам треба відпочинок. Старайтесь з малечею відпочивати, коли вона відпочиває. Не перегоужайте себе.

Хочу сказати , що ви велика молодець , без допомоги справлятись з дитиною та ще й в такі часи . Особисто я коли починаю ось таке всяке дурне думати і злитись і казати, що важко , я себе зупиняю, і кажу: все відносно , моя дитина здорова , ми вдома, маємо де спати , що їсти , ми в теплі , і дякую за те що є. В людей бувають страшні біди, хтось смертельно хворий , в когось ше шось …..і я розумію, що все відносно і аби негірше !!!!!!!

У меня это происходит периодами, помогает разобрать свое поведение и мои реакции. Вот прям подробно, что сделал ребенок, что сделала я. На сколько критично это было, адекватна ли моя реакция. Помогает на время, надо наполнить чем то жизнь, кроме быта и ребенка. Лично для вас, но это можно делать и с ребенком. Куда то пойти или поехать, пообщаться с кем-то.

Ну и конечно принять себя уставшую, пожалеть, поплакать, я мужу жалуюсь по вайберу🤷🏼‍♀️

Няню?

Послушаю. Тоже в последнее время не могу уже :( только мы с мужем разошлись сразу после рождения ребенка и я с ним всегда одна. В последнее время нервы не выдерживают уже