Розкажу про збій програми і старість….( довго
Я мама 4 дітей. Всі діти були зачаті в «день коли не можливо завагітніти» і кохані. Це я уточнюю, що ми ні в якому разі не сектанти і не прибічники якихось переконань. Але вийшло, як вийшло і всіх піднімаємо своїми силами без батьків.
Старших дітей я народила в 20 і в 21 рік - рік за роком. Реально було важко, але маючи впертий характер і переконання, що системне і строге виховання дарує чесних дітей - виростили реально чемних і правильних дітей!!! Сину на сьогодні 21 - закінчує навчання на військового льотчика, донці 20 - вчиться за кордоном на біотехнолога.
Третю дівчинку ми народили в 2011. Дитина вже не знала строгості і була цілована татом у всі і всюди. Але чемність генетично передалась але вже інакші нам ставила питання і відстоювала свою думку.
І от четверта бубонька - їй зараз 4. І я опустила руки.
Дитина татом не просто цілована, а викохана. Мене не сприймає. Причина проста - я не була в декреті, а одразу в 2 місяці вийшла на роботу. Була няня, а вечорами тато. Мама приходила вночі і бігла зранку.
Так от, я не знаю що робити, і як можна зараз її поставити на рейки. Дитина має все, що тільки побажає.
На початку війни я вивезла менших закордон. Місяці 2 я ніжно і тихо заспокоювала всі істерики і мала стала спокійнішою і без істерик.
У вересні ми вернулись - і за місяць я знов маю вередливу, плаксиву дитину.
Кого виховувати - тата? Який купляє все і дозволяє все, дитину? Яка реально ще трохи і вижене мене з діжка бо вона там з татом спить? Чи себе? Махнути рукою і забити?
Причому тут старість спитаєте? Та причому, виховувати в 20 було легше чим в 40. Мені інколи легше дозволити все чим слухати істерики.