Норвегія прекрасна всюди, куди б ви не потрапили 😍
Розповім історію розселення сім’ї, з якою ми познайомились в муттаку і з якими дуже здружилися. Вони жили в невеликому містечку Луганської обсласті на кордоні з рашкою. Щоб ви розуміли: позаду їхнього дома проходила вулиця- це й був кордон 😳 тобто будинки через дорогу- вже сосійські 💩 24 лютого вони вже прокинулися в окупованому місті. Наші війська відішли з міста, задля уникнення руйнувань. Пів року вони прожили в окупації, в них було тихо, але жити в окупації стало для них нестерпним і вони вирішили їхати до Норвегії. Їхали дуже довго через рашку, чоловік 2 тижні був на фільтрації з допитами та нестерпними умовами…
Коли вони прилетіли в Осло, то потрапили в розподільчий табір Роде, за який я писала що краще його оминати. Тоді вони не знали що можна його оминути…Там їх син 5 років підхопив якийсь жахливий вірус😞 В таборі вони провели близько 3 тижнів, зараз пригадують цей час наче старший сон.
З ними їхали батьки чоловіка, які на 2 етапі залишилися на півдні, а їх сім’ю відправили на північ, де ми й зустрілися. Та прикол в тому, що вони просилися жити в одному місті з батьками у Будо, батьків так і поселили у місто, а їх відправили в маленьку комуну північніше 🫢 і після приїзду їх друзів з окупованної території, їх теж поселили в Bodø, як вони і просилися, щоб, типу, жити всі разом 😅 Але я вважаю, що це дійсно сталася якась помилка, бо це 1 такий випадок, що ми всі бачили з всього нашого мутаку…
АЛЕ! Їм дали прекрасний затишний будинок з 3 спальнями (на 3 особи), в їх невеличкому містечку є і школа, дитсадок, лікарня та великий супермаркет. Вони дуже задоволені та не жалкують що вийшло саме так ❤️🇳🇴 Тіки подивіться яка неперевершена природа їх оточує 😍