Всім доброї ночі.
Знаю, що це не є такою проблемою....щоб аж аж. Але дозвольте чуть виговоритись😌
Бо нема й з ким поговорити. ( є мама й сестра, але про таке ми не говоримо).
Останнім часом, помічаю , що мій чоловік психологічно мене подавляє. Я не можу проявити негативну емоцію, свій емоційний стан чи біль, сльози.... він відразу, як та хмара на мене насовує й починає мені закривати рота чи негативно мене присажувати, обмежує мене психологічнота морально. Мені від цього ще гірше. Й тоді я мушу все тримати в собі.
З ним про це говорила, просила. Він не чує мене.
А хочться коли тобі погано.....щоб тебе тихенько вислухали й поспілкувались.
Від цього я починаю його ненавидіти.