Від тоді як стала мамою, з'явилася якась параноя. Сильно хвилююсь за життя сина. Будь-яку історію не свідомо приміряю на себе і починаюсь заганятися. Даже стала якась забобона😔
Особливо хвилює що в синочка короткі лінії життя на лодонькі. Хоча раніше в такі речі не вірила🙄 відчуваю що ще трішки і потрібно до псіхолога чи психіатра😫
А длина линий совсем не говорит о длительности жизни) плюс линии меняются))) я тоже параноик 😅 потихоньку отпускает уже)
Ну, лінії можуть змінюватичюся, це не показник.
Чомусь мені здається причини для хвилювання інші..
Мб у вас багато вільного часу і дитя не кричить 23,5 год. в сутки . То ви і заганяєтесь .
Повторюйте собі ,що з вами все добре і з вашою дитиною все буде добре .
та ну, всі ми переживаємо за своїх дітей, але не доводьте до параної
живіть спокійно і не приміряйте нічого на себе чи свою дитину. просто завжди думайте про хороше.
Треба шось заспокійливе попити і попрацювати із психологом. Я так довела себе із першою дитиною до панічних атак. Постійно ридала, придумувала нісенітниці
В ще момент, у вас взагалі.в житті все гуд? З чоловіком -довіра, розмови, секс, з фінансами, з подругами?
@nat.poltorak357 ну то тре шось робити, чого ридати. Я ж кажу - можна довести себе до краю, починайте працювати над собою
Боже а я ще й в себе почала кучу болячок шукати після народження 2ї дитини(
🤣🤣🤣 буле рости ручка і лінії життя теж виростуть)