Хочу написати історію нашу про горшок. Садити дитину почала десь в 1,4. В два роки він ще ходив в памперсі. В два і чотири почалося літо, та памперс я на постійно не знімала. Ходив на вулиці в трусах (ми живемо в селі) і зовсім не просився. Я не раз впадала в відчай. Вже хто мені тільки не говорив, що пізно і т. д. Так дійшло до трьох і чотирьох місяців. Почалася літо. Я чекала жари, щоб зняти повністю памперс. Та було прохолодно. Я купила новий горшок з тигром. І якось сказала, що попісяє з тигром. Йому сподобалося і він почав пісяти в горошок. Щастю моєму не було меж. Ще тиждень прала штани, бо какав в труси. А потім почав і какати в горшок. Просто прийшов час. Тому не впадайте в відчай, кожна дитина індивідуальна, і піде на горшок в свій час.
#першийзапис
Дякую Вам за цей допис. Бо я якраз почала-таки впадати в відчай😒 Якщо рік тому я зранку після сну саджала малу на горщик, вона пісяла. Перед сном також. Не просилася, але якщо я вчасно саджала, то все робила в горщик. Зараз сідає, але нічого туди не робить, тільки грається. Або встає і тікає
А моя рычит , вырывается не хочет писать на горшок ,будет терпеть но не пописяет
Анализ мочи нужно сдавать не знаю как это сделать 🤪
Хотя игрушку садит , и когда видит горшок говорит псс псс