Как справиться с истериками трёхлетнего ребёнка?
Вопрос номер 2 :)
Как вы справлялись с возрастом 3 х лет и их беспричинными истериками, бросаниями игрушек, приступами злости?
.
Пример только что подбегает к полке с игрушками, начинает все выбрасывать разбрасывать, при чем кидать в стены лего, потом прибегает ко мне щипает, берет газету начинает рвать, и это при том что 5 минут назад мы спокойно читали книгу и такое раз 5 в день 😭 про то что он хочет сесть именно на этот стул или взять именно эту чашку я молчу 🙈
Я уже перепробовала разговаривать, рассказывать, что учись управлять эмоциями, расскажи, что ты чувствуешь и тд, что-то придумать, что все разбросанные игрушки уезжают домой и будут ждать, когда ты будешь хорошо к ним относиться, уже начала брызгать водой, чтобы хоть как-то услышал меня и обратил внимание - 0
Делитесь идеями? Ибо нервных клеток уже нет.
Комментарии
Так тяжко реагувати, коли ти пояснюєш 50 разів, а він сміється і робить те що хоче. І вже не знаєш що робити 😭
Не справлюсь совсем, не знаю как ещё долго это будет продолжаться, у вас хорошо говорит? Может это способ манипулировать?
Мой хорошо разговаривает, но начал делать что-то специально, когда просишь это не делать
Нема безпричинних істерик, є дорослі, які або не можуть зрозуміти причину, або не вважають її достатньо співрозмірною для істерики.
Він ще не може емоції описати, і через це може ще більше нервуватися.
Я не можу бути 100% правою по такому короткому опису, але я б подумала над такими причинами таких дій: хочу уваги, багато енергії і її треба кудись діти, надлишок емоцій, з якими ще просто не може впоратися.
Саме цей стілець і чашка - це класика. Це про внутрішній конфлікт: зовнішній світ не такий яким я його бачу!!! Коли він каже або підтверджує, що хоче пити, це не про спрагу, а про готове кіно в його голові: я п‘ю стоячи біля холодильника, мама мені налила молоко (а не воду, як мама думала) і вона продовжує стояти поруч. У них в голові це готовий сценарій і падіння світу, якщо щось не так. Тому єдиний варіант тут: давати вибір з 2 позицій. Максимум з 3. Ти будеш воду чи сік? З якої чашки?
Моя розкидала іграшки, от прям розкидала, на емоціях: коли, наприклад, відеодзвінок або гості. А так ми намагаємося взяли погратися - повертаємо на місце. Звісно в такому віці це не завжди працює. Але зараз моя старша подеколи мене ну дуже приємно дивує.
І кількість іграшок має бути зведена до мінімуму. Нещодавно слухала черговий ефір: у дитини в середньому до 400 іграшок! Треба скоротити до 10-20, тоді і порядок буде. Радять робити ротацію, але я в цьому не дуже виявилася успішною - у мене не виходить.
«Вчися керувати емоціями» - зарано для такої фрази. Тут ще не всі емоції знаєш, а тут вже якісь складні конструкції мама видає.
Давайте конкретні альтернативи як проявити цю емоцію і що з нею робити.
З ідей: на курсах Монтессорі радили хоча по 20 хвилин декілька разів на день спостерігати за дитиною. Ніяк по суті не реагувати (піддакувати, але не хвалити, не сварити, не пропонувати, максимальна відсутність участі). І записувати, чим насправді дитина займається. Кажуть, що спостереження за дитиною дозволяє зрозуміти причини поведінки, а з причиною вже легше працювати.
Занимаю другим , отвлекаю. Говорю ты же хороший мальчик давай вместе сделаем , давай поиграем .
Я нашла такой способ. Когда малой злиться, он обычно бежит меня бить. Я если вижу что уже подходит этот момент, даю ему кричать в подушку. В первый раз я ему показала как. Пока он бился в истерике лёжа на полу, я взяла подушку и начала в неё кричать. Естественно он ниче не понял и от удивления перестал плакать, я предложила ему, он поорал, и сразу заулыбался. Так что теперь я ему предлагаю подушку когда вижу агрессию или надо прекратить истерику 🙈
Не знаю насколько это правильно с педагогической точки зрения, но у нас работает)
Я говорю мама начинает злиться, иногда работает, но редко
Из нашего опыта, опускаться на Олин уровень с ребёнком, ловить взгляд и спокойно объяснять, объяснять хоть что раз пока не успокоится. У нас это лучше получается у папы. Я думаю мужской тембр как-то по-особенному действует на ребёнка
Спасибо, тоже пробовала обнять его, поцеловать, но часто вырывается и делает дальше, что хочет, сейчас часто срабатывает дать пальчик как будто мирись мирись
Мультик смотрит до 15 минут 1 раз день, телевизора в доме нет, сахар тоже запрещаю и сама не ем
Не было такого. Но,я бы разговаривала с ребёнком. Объясняла. Успокаивала.
Психологи говорять, що треба мовчки реагувати і не чіпати. Іноді страшенно бісить, заходжусь сама в істерику, коли це не припиняється годинами. Більше всього не люблю ниття і істерики. Без них може ще подумала б про друге дитя