Один день из жизни: перейми, автобус и непунктуальные врачи

Всім привіт!
Пів ночі були перейми, слабкі, але регулчрні, потім перестали поступово. Я заснула навіть, до ранку спала, хватало ще декілька разів коли переверталася з боку на бік і все. З ранку поїхала на огляд, ну блін, Європа, Німеччина "все вчасно і пунктуально, ага..." Скільки тут ходжу на прийом до лікарів, ну ні разу не прийняли вчасно... Якщо на 11:00 прийом, значить десь опісля 12 примуть... І то примуть потім скажуть чекайте, сидиш в коридорі чекаєш годину наступну маніпуляцію 🤪.
Короче з ранку я нормально себе почувала, поїхала автобусом, так як не знала чи лишать, а паркінг тут дороге задоволення, тимпаче у випадку пологів на декілька днів лишити авто на паркінг то "шик"....
Виходу не було, подруга на роботі, мама не вміє водити, син залюбки, але хто ж йому дасть кермо в 14 років 😂
Ну от, приїхала чекала годину зробили УЗД, сказали все гуд, перейми не стабільні, палат вільних немає то ж відпустили додому чекати на регулярні перейми і повертатися.
Додому ледь доїхала, тут 30 градусів, автобусом треш, місцем ніхто не поступається, кондиціонер не працював, водій "козел повний" тричі зупинявся так, що одна бабуся пролетіла три метри і впала головою об підлогу😳 слава богу жива...
Мене теж кидануло не слабо, від задухи чуть свідомість не втратила, прийшла додому лягла виключилась, слабкість... Малий крутиться, перейми є, але після моїх рухів тільки хватає, то ж чекаю.
Сорі за багато букв)