Згадаю день, коли ми були разом:

Закат на схилах, ми в обіймах щастя,

Ми жили тут і зараз, сповнені надіями,

І про майбутнє мріяли годинами.

Зараз ми разом, але окремо,

Вогонь кохання не зруйнує хмарне небо,

Природа сльози ллє разом зі мною,

О, ці хвилини самоти, віч на віч, разом з собою.

А далі, як у піснях Вакарчука:

"Колись настане день, закінчиться війна",

І подих твій відчую я в обличчя,

Коханий, ти мій, зараз і навічно.