Згадаю день, коли ми були разом:
Закат на схилах, ми в обіймах щастя,
Ми жили тут і зараз, сповнені надіями,
І про майбутнє мріяли годинами.

Зараз ми разом, але окремо,
Вогонь кохання не зруйнує хмарне небо,
Природа сльози ллє разом зі мною,
О, ці хвилини самоти, віч на віч, разом з собою.

А далі, як у піснях Вакарчука:
"Колись настане день, закінчиться війна",
І подих твій відчую я в обличчя,
Коханий, ти мій, зараз і навічно.