Вирішила згадати своє дитинство, переосмислила все і впала в шок.. Як люблять батьки вирішувати все за своїх дітей. З ким спілкуватись, а з ким ні, дружити з тією сусідською дівчинкою чи ні, який одяг вдягати,що їсти.. А найбільша помилка - порівняння до інших дітей-однолітків.. Привіт, невпевненість в собі в майбутньому, не бажання розвиватись і робити щось корисне для себе.. а також погане спілкування з однолітками в школі/універі.. Адже для батьків ти чимось гірший, ніж сусідка.. Або улюблена фраза: "а у твоєму віці я.." і т.д Зараз я зрозуміла, що буду виховувати свою дитину правильно, без ось цього всього..