Дівчатка, хто з Києва, але зараз не вдома, коли плануєте їхати додому? Ми у свекрухи вже скоро як 3 місяці. Фізично я тримаюсь, морально просто вбита, тримаюсь з останніх сил... Ніяк не можу вмовити чоловіка їхати додому. Я розумію, що безпека дітей це головне, але і дітям тут не надто весело...
@momprincess2016 я согласна. Тут надо уже конечно смотреть, если бы мы жили в многоэтажек да и ещё на верхних этажах, то я бы наверное бежала в первые дни, да и район тоже имеет значение. Я первый раз в своей жизни не пожалела, что мы купили евартиру в 5 этажном доме старых построек, как то спокойней. Сейчас тоже будет пару дней напряжно, нам же Ленд Лиз подписали, так эти орки взбесятся неизвестно, как себя поведут, но судя по тому, как они активно стали нашу любимую Одессу обстреливать, наверное лучше переседеть недельку другую ещё.
Так а какая разница что вы в Луцке сидите или в Киеве, риск авиа есть везде. Если бы заграницей, то можно ещё там подумать ехать или нет.
@mamasita1982, меня конечно после последнего прилетаем перестало это успокаивать, но и немного взбудоражилось, а то слишком уже булки расслабило мы были
@momprincess2016, мне кажется туда ещё опасно возвращаться из-за мин и всяких растяжек, та и ребёнку зачем на это смотреть 🥺
В Киеве были всё время,не уезжали.Сейчас нормально,люди на сирены уже не реагируют.Тролейбусы ,метро ездит.Из позитива воздух чище стал) машин мало,очень пахнет сирень и птицы поют во дворах,как в лесу.Минусы в том,что с ребёнком некуда сходить практически всё закрыто.А так нормально .
Надеюсь, что и мы скоро будем дома. Сегодня намекал мужу мол давай на следующей неделе, а он опять мо своим: Посмотрим
Поки не плануємо повертатись. Я дуже боюсь. Мене досі не попустило, мені часто сниться 24 лютого 5 ранку. Хочу дуже вже повернутись. І іноді ці пориви повернутись дуже сильні. Але страх зупиняє.
Я не знаю чому, але не боюсь по меншій мірі не так сильно як раніше. Думаю, що якщо ракета має догнати, то наздожене усюди
Ми також на батьківщині свекрухи. Живемо у її сестри ( свекруха померла). Але ми тут з початку квітня, березень в окупації були. Важко. Я на межі зриву. Чоловік в Києві. Звернулась до психолога вже. В малої відновилися нервові тікі. І хоча чоловік забороняє нам вертатися і не їде тому за нами, я на свій ризик і плюючи на все, купила квитки. Повертаюсь в кінці тижня додому
Така сама ситуація((( Мені сказали що не раніше червня, а там ще подивляться🥲🔫
@katiushabaikevych, з тим як вони відповідають мені, думаю я тут на все літо…((
Я в Києві, все спокійно . Ви ж можете потім якщо шо знов повернутись до свекрухи якщо почнеться 🔥
Подтверждаю, уже как месяц дома, жизнь продолжается хожу на работу, если б еще садик открыли б🤔
В конце июня планируем, а может и позже