Mom.life
Дівчата, мені немає з ким поговорити…
Ми закордоном, від чоловіка далеко…
Мало того що кожного дня переживаю за те що робиться вдома, так щей тут неспокійно, родичі, в яких я живу, між собою сваряться, навіть щараз вночі, коли я це пишу…
на цьому фоні я просто втратила як точку опори…
Всюди якась фігня, я зловила себе на думці, що боюся стояти на балконі, бо мене хилить вниз головою, боюся іти тротуаром, бо мене як тягне ступити пару кроків на дорогу під колеса машини, боюся втратити контроль над собою…
Хочеться підтримки, і розумію що в кожного своя біль, свої сльози, свої нерви😔
І тримаю все в собі, і хочу взяти себе в руки, бо є маленька дитина…
Дякую вам просто за те, що прочитали, цим самим мене вислухали..
15.04.2022
1

Лучший комментарий

Комментарии

olha_mln
olha_mln
Можливо є зараз онлайн або там де ви зараз для українців психологічна підтримка від психологів. Треба обов’язково емоції не тримати у собі, а навчитись правильно їх випускати. І якщо хочете плакати, то плачте, але не стримуйте сліз. Плакати це дуже добре в такому стані.
15.04.2022 Нравится Ответить
olga_olgaaa
olga_olgaaa
А вообще есть крайний случай, жить в центре помощи волонтеров. Есть город Медыка, там есть школа на карте, там можно жить и в полне комфортно. Спокойно и без нервов. Это как крайний вариант. Никогда не расстраивайся и не нужно терпеть
15.04.2022 Нравится Ответить
olga_olgaaa
olga_olgaaa
Я бы лучше искала бы волонтёров, колрые помогут с жильём!
Сейчас как ни крути, но много наших возращаются и возможно вам повезёт найти другое жильё.
15.04.2022 Нравится Ответить
Читайте также