Дівчатка, немає кому виговоритися Я не розумію як і коли це все жахіття може закінчитись... Не вірю що вони підуть у відступ Я сьогодні весь день плачу Ну як пережити все це Я схожу з розуму здається
Кому стимулювали роди??? І на скільки це погано?? На що воно впливає??? В інтернеті чіткості немає і не хочу там лізати бо брєд
SOS! Дівчата, ситуація до плачу і мого, і дитини. "Слабонєрвних" і брезгливих прохання не читати. Не може покакати. Так тужиться аж схлипує і синіє. Я ридаю коло неї. Так жалко її. 2 дні не ходила в туалет і тут починає тужитись. Тужиться тужиться, я знімаю памперс, а там какашечка туди сюди ходить. То вилізе, то заховається. Я її пальцями вийняла. Потім чоловік бігом побіг по свічки гліцеринові. Я поставила свічку і як же страшно вона почала тужитись. Витужила чорну!!! какашку. Я в паніці, незнаю що робити. 2 дні на ентерожерміні. Копрограму здавали, не дуже така, але педіатр сказала нічого страшнючого немає. Узд черевної робили - все добре. Педіатр сказала давати пити більше, а вона не п'є нічого геееть. Ще й збираємось в село у відпустку і лікарів там нормальних немає. Незнаю що робити, шукати гастроентеролога? Навіть сфотографувала ту какаху страшну
Про всиновлення. Цим малятам від півроку до 2, вони живуть в Києві і вони самотні. Їм потрібно знайти батьків. Коли вони плачуть, до них нікому підійти. І вони звикають не плакати, бо їхні сльозки нікому не потрібні. Їм не пропонують скуштувати бананчик, яблучко, персик - і не знімають відео, як змінюється вираз обличчя, коли пробують новий смак...Їх годують по годинах. тим, що стандартно закуплено за бюджетний кошт. Їх передягають як прийдеться, а не щойно штанці змочились. І вдягають в будь-що, що потрапило під руку зі стосу загальних на всіх випраних речей. Вони пізніше за наших з вами домашніх діток навчаються втримувати голівку, спинку, сидіти, повзати, вставати, іти... їм просто ні до кого іти, ні до кого тягнутись, ці їх навички нікому не потрібні. Вони замкнені у своїх манежиках. Значно пізніше - у загальних ігрових кімнатах. В них багато іграшок, але ніхто не навчає їх взаємодії із цими іграшками та між собою. Ніхто не описує навколишній світ, та вони й не бачать цього світу - лише свою кімнату, коридори, двір будинку дитини... Їм нікому посміхатись, бо ніхто не ловить, не підхоплює їх погляд. Їх нібито непогано забезпечують: їжа як така є (правда, не факт, що вона підходить), одяг як такий є (ну, не голі ж), іграшки є, люди навколо ходять - правда, постійно змінюються і завжди проходять повз, ненадовго затримуються і йдуть. Вони не знають про "четвертий триместр вагітності", Їх не носять на руках, не втішають обіймами й цілунками, не колисають ночами... Ці малята нікому не потрібні. І вони про це знають... Але я знаю й інше: ВОНИ МОЖУТЬ СТАТИ потрібними. Подумайте - вперше у своєму житті чи вже вдесяте - подумайте: чи справді Ваша родина НЕ може подарувати свою турботу одній дитині? чи справді немає місця у вашій кімнаті, за вашим столом, у вашому серці? . Не потрібно бути багатими батьками, щоб врятувати їхні життя. Їм не потрібно від вас окрема кімната, місяць на морі щороку, приватний ліцей і квартира на 18-річчя. Їм просто потрібні батьки. Або хоча би одна мама. Їм потрібен хтось, хто дивитиметься їм в очі, хто втішатиме, хто прийматиме і терпляче лікуватиме сліди їхнього самотнього минулого. Я спеціально вибрала картки малят, бо є переконання, що "реальних дітей для усиновлення немає, маленьких - тим більше". Ось вони. Вони є. І вони чекають. . . Я знаю вже щонайменше двох дітей, яких іхні нові батьки помітили саме через репости в фейсбуці. Давайте - ще раз? Більше інформації про малят - під фотографіями. Служба у справах дітей та сім’ї КМДА: (044) 484-05-25, (044)484-05-24 Детально про усиновлення https://www.msp.gov.ua/content/usinovlennya.html там же на сайті - про інші форми прийняття дітей в родину. Будь-які питання мені - будь ласка. . . Давайте зробимо так, щоби цих малят побачили тисячі людей . . Тим часом подумайте: можливо, на одній з цих фотографій ВАШЕ щастя? Ps. Это текст из Фейсбука Марии Айлен, соучредителя Urban Space 500. За более детальной информацией - к ней🙏
У дитини 5 день істерика біля груді, не хоче їсти і все. Я думала, що немає молока, але причина в іншому. Щойно з'їла 1 грудь хвилин 10-15, як завжди істерика, вирвала фонтаном (таке за ці дні часто). Дала суміш видудлила з задоволенням, не зригнула, заснула. Я пішла цідити, ту грудь вона виїла, бо не змогла зцідити. З іншої зцідила 60гр, і то чую, що ще є. Але молоко як вода, синюшне і гірке, навіть смердить трохи. Це нормально? Воно могло на стільки змінитись? До того було жовте, жирне і дуже солодке. Може дитина через це не хотіти їсти? Що робити? Як виправити ситуацію? П.С. П'ю 2 тиждень Елевіт пренаталь, так як не їм зараз майже овочів і фруктів, лікарка заборонила, щоб отримувати трохи вітамінів. Може із-за цього бути?
