Мне стыдно за наших, которые крутят носом в Польше, Германии!
Имейте совесть!
Вы на чужой земле! Вам дают безопасность, крышу над головой, кормят, а вам ещё нет так??? Фу, мерзкие люди! Надеюсь вы в Украину никогда не вернетесь!!!!!!!
@soffi_soffi так і я вам говорю за це. Для чого ви написали цей пост? Ви бачили власними очима людей, які так робили? Чи просто вирішили скопіпастити 100500 одинаковий тупий пост, щоб сіяти негатив? Нє, ну ясне діло, що десь та й є хтось, кому не подобалась допомога волонтерів. Але не означає, що таких людей повно і потрібно кожному про це писати. Особливо, якщо ви це на свої очі не бачили
Та ну, чего?)
Это нормально.
Мы в Хмельницком, и я очень хочу в Харьков! Надеюсь скоро все закончится и будем возвращать город к жизни всеми силами 🙏🙏🙏
@soffi_soffi, да я лично готова накиданный момент вернуться и разбирать завалы 🙏
Имею ввиду что я вот ною тоже находясь за границей что мне плохо ( хотя все наоборот же всегда хотели за границу. Меня не то чтобы что-то не устраивает, просто дома всегда лучше.
Так не должно быть!
Мы тоже в таких условиях были, убежали с ада. Сейчас живём у родственников в однушке. У них, мягко сказать, не убрано. Но я им благодарна и никому не заикнусь, что мне что-то не нравится и что-то не так! Спасибо им!
А там другая совершено страна! Вы, бля, не в стране где война! Вам все дали. И ещё что-то не так. Это не правильно!
Через такі пости потім до українців ставляться зверхньо. Ми зараз всі опинилися в скрутній ситуації, ваше обурення треба казати адресно, а не поливати брудом всіх.
А где было указано что мне стыдно за ВСЕХ наших? Не нужно искать к чему прицепиться! Пишу то, что есть на самом деле. Некоторые люди охерели, для них делают все возможное и даже больше, а им и то не так.
@soffi_soffi, ну так і кажіть їм! «Нєкоториє» - це не всі. Вам вище правильно написали - ті, хто звик жити нормально, не будуть питати безкоштовну віллу з басейном у волонтерів, а підуть і знімуть її за гроші. Ті, у кого немає грошей - раді будь-якій допомозі. Те, що пишете ви - це в сім‘ї не без урода. А завдяки таким постам здається, що таких якраз більшість, бо про вдячних ніхто не говорить, лише про наглих.
Я вот тоже не понимаю этих постов.Кто-то совет просил?Есть люди разные:будь-то украинец или поляк или еврей и т.д.Те,кто жил в Украине хорошо,тоже могут себе и в Польше позволить многое.
А простые беженцы здесь за всё благодарны.Я лично не видела тех,кто крутит носом.Так никто таких не видел,но надо носом ткнуть🤦♂️🤦♂️
@katyshka20 это форум, тут делятся как на тему какашек детей, так и на другие темы. Если мне темы какашек уже неинтересны, то я и не комментирую 👋
Слава Украине! Берегите себя 🙏
@ruslana.kamineva я вам скажу з виїбонами кругом хватає. В кв яку я винаймала ( двушка) в'їхали зараз переселенці - жінка, чоловік і діти. Дзвонив хазяїн дещо питати, мама дзвонила яка речі мої дозабирала, бо зібрала речі найнеобхідніші, котів і весь одяг сина і виїхала. Лишився пилосос, утюг, сушка, міксер, блендер,які купувала я за свій кошт або мама моя дарувала. Так вимагали (!) лишити то все. При тому, що пилосос там є і так, просто шерсть тягнув погано, а в нас 2 коти, а речі сушити є вірьовка на кухні і батареї скрізь, нам на трьох з головою вистачало, бо батареї гарячі там і за 2-3 години навіть теплі штани малого сохли. Потім зрештою питали, чи ще гроші лишити можна. При тому, що вся моя їжа лишилася їм, дещо мама тільки віднесла в волонтерську організацію. Повна морозилка м'яса і ягід, солодке, картопля, морква, цибуля, буряк, деякі крупи, кава, чай, цукор, закрутки. Хімію всю полишала. І ще вони можуть безкоштовно взяти в центрі допомоги все необхідне. А їм ще мало. Ми 2 роки в тій квартирі жили і платили за це гроші і не нарікали. Чес слово, захотілося їх до себе в гуртожиток з таракашками, спільною кухнею , туалетом і душем на півповерха і морозилкою на 2 поверха користувачів, де ми зараз втрьох живемо і впринципі раді, що до нас точно не дійде і малий по сигналу в підвал не бігає, а тішиться, що гуляємо часто і довго( щоб через стінку дитина мала денний сон, бо малий чогось саме з першої дня починає чудити).
Чес слово, хочу назад, до своїх пофігістичних сусідів і стрьомної, але тільки моєї кухні з великим холодильником і духовкою. Але вже нема дороги назад, та і наскільки там безпечно буде далі ми не знаємо.