У зв‘язку зі становищем, перебрались з міста в село. Мало того, що умови для міських жителів тут капєц які не ахті і всі один в одного на голові (але радувало хоч те, що досить спокійно і сирени не виють кожну годину), але зненацька родичі захворіли, до яких ми переїхали. Ще при перших ознаках шифрувались. А зараз є підозра на коронавірус, бо в селі виявилось є хворі, а про маски ніхто навіть не чув🤦🏻♀️
Тепер паніка «шо, мать його, дєлать?🤯»
І в підвалі сидіти не хочеться, і хворіти не хочеться, і може вже інфіковані, і ще місячні скоро. По факту, якби не дитина, то б і не рипались, а так хочеться щоб їй спокійно було і за неї спокійно. Вона тут хоч бігає грається, але якщо захворієм то ні лікаря, ні аптеки.
Ничего не делать, все как всегда, витамин С, много тёплого питья, витамины. Если Вы уже там, смысла изолироваться нет. Мы перебодели все семьями (
И болеть дома легче чем в чужом месте, где туалет на улице, ни ванны ни душа, и ладно бы тепло, а так холодно, мокро, болото, темно (потому что свет никто не включает и на нас даже скрипят зубами что до 10 дома свет не выключаем пока ребенка не уложим). Это общее напряжение и стресс тоже не дают жизни
Збрешіть, що хтось там позвав до себе так як у вас признаки корони. А самі зваліть до якихось інших родичів. І вам буде легше не буде цеї напруги в повітрі від родичів та і їм що здихалися вас