Бій на світанні, сонце і дим.
Мало хто знає, що ж буде з ним.
Що буде завтра в юних думках
В когось надія, а в кого — страх.

Гілля калин похилилося.
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?

Стали батьками доньки й сини
Все кольорові бачили сни.
І цілували руки брехні
За тихі ночі — віддали дні.

Гілля калин похилилося.
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?

ОЕ❤️