Весь час ми перебували у сусідів, тому що в них гарний підвал, зараз я прийшла з дітьми додому , в мене немає сил, я не сплю четверту добу, я не нию, але мені дуже важко, я сама, немає поруч нікого, брат чоловіка загинув , я закрилась у ванній і нарешті плачу , тому що при дітях не можу , я тут одна , лише діти і я , всі мої на війні . Я якось писала , що менший їсть лише вибрані пару продуктів , а все що він їсть закінчилось, і він не розуміє чому нем одна купити йому хліба, огіркі і молока , бляха лише молока! Я якщо перестану тут писати і бачити ваші пости зійду з розуму…але зібралась і пішла варити кашу