Хочу пролісків після зими,
Їсти в парку пломбір шоколадний,
І щоб люди лишались людьми…
Дуже дивно, чому це так складно?
Хочу, щоб наступила весна,
І щоб квіти в садах розпустились,
І я хочу, щоб слово «війна»,
Стало поруч із словом «скінчилась»!
Дуже дивне в душі відчуття,
Адже кожна у світі людина
Має право на мирне життя
У своїй незалежній країні!
Це моя незалежна земля!
Моя ненька, моя Батьківщина!
Мої ріки, ліси і поля
Найпрекрасніша в світі країна!
І я хочу, щоб діти мої
Тут росли, розвивались, любили
Щоб співали в гаях солов’ї
І поля щоб хлібами родили
Щоб ніхто не вмивався слізьми,
І щоб мирним було наше небо!
І щоб люди лишались людьми,
Зараз більшого, власне, не треба…
Юлія Олефір #олефірвірші #олефирстихи
Не обращайте внимание на таких идиоток, и так нервы на исходе, а тут ещё тратить их на шизоидных
Зай, не хочу. Просто морально не выдерживаю. Лучше я молиться буду, чем на этих ватниц время тратить. И лайкнула одна из России, а вторая из Белорусии. Что им доказывать?
.... Адже кожна у світі людина
Має право на мирне життя
У своїй незалежній країні...
Дякую Юля🇺🇦💓
Дуже дуже талановито і у самісіньке сердце! Це шедев. Скопіювала з вашим підписом, не можу не поділитися цими словами з близькими. Дякую, на очах сльози 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Сильно! Очень хорошие стихи!Можно я скопирую с Вашей подписью?😇😢