Хочу пролісків після зими,
Їсти в парку пломбір шоколадний,
І щоб люди лишались людьми…
Дуже дивно, чому це так складно?

Хочу, щоб наступила весна,
І щоб квіти в садах розпустились,
І я хочу, щоб слово «війна»,
Стало поруч із словом «скінчилась»!

Дуже дивне в душі відчуття,
Адже кожна у світі людина
Має право на мирне життя
У своїй незалежній країні!

Це моя незалежна земля!
Моя ненька, моя Батьківщина!
Мої ріки, ліси і поля
Найпрекрасніша в світі країна!

І я хочу, щоб діти мої
Тут росли, розвивались, любили
Щоб співали в гаях солов’ї
І поля щоб хлібами родили

Щоб ніхто не вмивався слізьми,
І щоб мирним було наше небо!
І щоб люди лишались людьми,
Зараз більшого, власне, не треба…

Юлія Олефір #олефірвірші #олефирстихи