Щось я «скисла». Останнім часом дуже хочеться на роботу. Але розумію, що по закінченню декрету доведеться забрати трудову, так як на попередньому місці роботи мені не зможуть запропонувати місце, яке б мені підійшло. Дивлюсь час від часу вакансії на сайтах і бачу, що графіки мені не підійдуть, віддалено немає нічого такого, що б я могла робити, або ж робота така, яку я не вмію робити і навряд візьмуть. Малий, звісно, піде у садок, але розумію, що садок - це адаптація, соплі, хвороби. А без мене ну ніяк, у чоловіка графік не нормований, моя мама далеко і доглядає свою маму, а батьки чоловіка самі мають ще дитину.
Якось я «скисла». Я все більше розумію, що робота мені не скоро світить…
На жаль, графік моєї роботи мені тепер не підходить, бо це по 11-12 годин в день, ще й вимагає присутність на роботі, тобто віддалено не вийде( Хоча я дуже люблю свою роботу
Что могу сказать, нахожусь сейчас в таком же положении, но на этапе поиска работы. Решила развивать своё дело, попутно ищу работу на год примерно. Желающих конечно не много, но я верю, что найду🙏🏻🙏🏻🙏🏻
Иногда прям уныние, что мало работы предлагают или совсем не то.
Мой девиз: тот кто ищет, тот находит!!!😁
@helen_fox, работать хочу, люблю свою профессию. Но понимаю, что на первом месте пока будет сын, поэтому и планирую работать на себя в будущем.
Как вариант , выйдите на старое место работы. У вас будет возможность возврата в рабочий процесс и лояльное отношение к больничным, если нужно. Плюс сейчас многие дают возможность работать удалённо. А спустя пару месяцев или на работе что то поменяется или другое место найдете