Здається, я зрозуміла свою основну помилку в материнстві. Я занадто близько до серця все сприймаю. Треба простіше ставитись до всього. Вічно переживаю, тривожусь. Потім страждаю, депресую і маю пригнічений стан((
Второй ребенок лечит от этого 😅 а с третьим вообще "если ест с миски кота - это проблемы кота" 🤣
Можливо, Вам цей допис стане у нагоді ссылка