Дівчата таке питання в мене дивне 🤪я чомусь вже пару днів плачу, і так щиро🤔сльози горохом давно такого не пам’ятаю… що це може бути? Гормони? От немає конкретної причини, трохи морально важко що я постійно дома, чоловік з роботи приходить пізно, на вулицю сама вперше боюсь іти, соску ми не признали, тільки мами сіся треба вразі чого, і оця одноманітність, замкненість в квартирі трохи визиває жаль до себе, але не так що я плачу бо себе шкода, я щаслива що стала мамою, я дуже довго цього хотіла, понад все на цьому світі, от шукаю пояснення цим крокоділячим сльозам… в когось так було після пологів? Можливо це нормально?☺️вагітність проходила без депресії, та і даний стан не можу назвати депресією. Поділіться своїми історіями- я ж не одна така?😉