Сучасний світ схожий на мишоловку - бо заманює молодих людей цінностями професійно-фаховими та саморозвитку, високих прибутків та розваг і подорожей, а коли з‘являється сім‘я і дитина, бульбашка лопається. З‘ясовується, що те, що мало би бути «само собою», - як от родина, адже ніде про неї багато не говорять, - потребує таких неймовірних зусиль, такого забуття себе на певний час, що прийняти це дуже важко. Колись дівчаток змалечку готували до материнської ролі, бо вона була основною і найважливішою для жінки. Тому тепер ми почуваємося обдуреними і скривдженими, як же так, чому ніхто не попередив… хоча насправді, за великим рахунком, нічого й не змінилося. Роль мами справді найважливіша і такою залишається. Неймовірно зросла цінність дітей, зросли вимоги до виховання, і попри всі гаджети, які самі перуть і готують, мало хто окрім мами може взяти на себе ті недоспані ночі, догляд під час хвороб, допомогу з домашкою і ще багато чого. Дівчатка, ми тут незамінні. І як би було непросто, маймо на увазі, що це наш внесок у те, щоб життя тривало далі, Бог і Природа, наш Рід продовжувалися в наших дітях. З часом, коли малюки виростуть у повних сили красенів і красунь, з якими цікаво поговорити, які можуть підставити плече у складний момент, стане зрозумілим сенс всіх тих зусиль, їх немарності. А поки що… Веди кажуть, що кожне Боже завдання спершу здається отрутою (бо тяжке), а потім небесним нектаром - такі прекрасні плоди його

Наталія Тодчук

З просторів Фейсбука