День 1,2,3...як ми почали ходити до садочку (майже почали😅)

Так хочеться зберегти ці моменти в пам'яті😊 як же це мило і хвилююче відводити дитину перші рази до садочку💚 хочеться зробити все максимально м'яко і безстресово для нас обох🥰

День 1. Прокинулася в настрої і поспішала до садочку. Несли виховательці букет з цукерок і чаю, що робили удвох. Горіла бажанням обрати шкафчик і ліжечко. Тільки переступили поріг — одразу в сльози...але без істерики. То плакала то заспокоювалася, коли вихователька відходила. Все ж змогла обрати свій шкафчик, я її перезула. Знову сльози, перезулися знову, пішли гуляти. Пробули хвилин 25 (в основному у мене на руках), але сказала, що сподобалося, просто стіснялася і прийде ще.

День 2. Прокинулася в настрої. Розповідала, що вчора була маленька, а сьогодні підросла і піде з вихователькою обирати ліжечко. Прийшли в 8.30. В роздягалці одразу самостійно перезулася, але з вихователькою йти передумала😅 з роздягалки побачила в ігровій трактора, переступила поріг і шагів 5 зробила до нього. Але шуганулася і прибігла назад. Пробули хвилин 15. Пішли додому. Прийшли в 17:00 на прогулянку, коли діток забирають батьки. Гралася на площадці, але самостійно, діток уникала.

День 3. Йшла з радістю обирати ліжечко. Зайшли в роздягалку (8.30), почала проситися на вулицю. Перезуватися сама не хотіла, я її перезула. Плакала, не хотіла зовсім бути в садочку. Пішли додому. Пробули максимум хвилин 15. Прийшли в 17:00, з усіх дітей лишилося тільки 3 дівчинки. Роздивлялася їх, усміхалася, коли ті її зачіпали. Одна з них захотіла в туалет і ми "під шумок" зайшли до садочку. Показала їй туалет, маленькі умивальнички (вона з радістю включала сама воду), спальню. Пообіцяла купити великого кіндера, якщо завтра обере собі ліжечко і горщик😅