Сьогодні телефон нагадав мені про мої записи, які я робила для себе рік назад. Як рік назад я думала хтож там під моїм серцем, хлопчики дівчатка? Якими вони будуть, на кого схожі і чи схожі один на одного? Пам'ятаю як не хотіла аби вони були різностатеві!!! Як думала чи зможу любити їх так як люблю Данила... А щас я розумію що ця різностатева двійня, це найбільше і найкраще в сукупності з Данилом що я маю. Я просто не можу надивитись як їх любить наш старший син, і навіть не розумію як ми могли жити, без таких різних наших Малишів❤❤❤