Нічого не робити. То перехідний вік. Його тільки пережити. У мене він в 14 почався, пам'ятаю як сьогодні. Тікала з дому, ненавиділа батьків за те, що вони мене не розуміють + перша закоханість, прогулювала школу, і найголовніше- сама не розуміла що хочу.

При будь-якому контакті батьків зі мною - йшла на негатив.

І ніяка поведінка батьків не допомогла б мені, ні все дозволеність, ні навпаки: накази і сварки. Все одно б робила наперекір. А потім якось минулося само.