Вже 3 роки у розлученні, перший рік час від часу приходив, поки готувалося до розлучення, документи, суди, забирання його речей від нас, а потім приходить став раз в 3 місяця а потім раз в пів року, вже як 2 роки взагалі не приходить, не на день народженя, ні на новий рік, і я цьому рада, він коли приходив раніше, до дитини не розмовляв просто стояв, я не бачу від таких зустрічей корисного. Хай дитина ще підросте тоді і будуть бачитися як буде все добре. А взагалі хочу собі нормального чоловіка зустріть і щоб він їй замінив батька, бо колишній то як кажуть донор сперми а не папа получився на жаль(. Живу сама з дитиною і не хочу після зустрічей розгрібать нервові взриви, які за часту бувають у дітей після побачень з рідним батьком.

Не проводит. Свели общение только к дню рождения. И то, потом ребенка штырит. Приходится объяснять, что папа мудак

В таком возрасте, мне кажется, встречи нужно проводить вместе с вами.

И встречи да, нужны. Иначе через год-два, если встреч не будет вообще, мужчина просто забудет, что у него есть ребёнок. А для сына будет очень важно чувствовать, что папа все-таки есть.

У нас развод был попозже. Бывший брал сына к себе на выходные дни через выходные.

Не сразу, постепенно, но пришли к этому

У меня много знакомых , чьи родители разошлись. И те, кто общаются с папами очень этому рады, а те, кто потеряли связь грустят об этом. ( во взрослом возрасте)

Просто сейчас малыш ещё маленький, потом будет легче. Всеравно Мама ближе всех.