«Французские дети не плюются едой» Після цією книги мені хочеться плакати… Здається, що я все до…

І це сходиться з вашими внутрішніми переконаннями, що все так і має бути, що це істинно правильно?

сложно, конечно,моментами. Ну допустим, раньше я жила одна,а потом замуж, ребенок. Конечно,это совсем разные этапы жизни,тогда и сейчас. Не знаю честно говоря как должно и как правильно. Но вот как есть))

послухайте або почитайте цю книгу! Думаю, ви і для себе зробите висновки 👌

Дуже раджу книгу до ознайомлення 👌

@yuliiayatsyk, сколько книг- столько мнений. А ребёнка у меня два ) делаю как могу, иногда кажется, что умираю от усталости и беспомощности.

Но поняла, что все эта «обертка» в виде причёсок, макияжей, маникюров, накаченного тела и послушных красивых детей в мою картину жизни не вписывается. И это приняла. Не то, чтобы я не радовалась всем этим женским штучкам, но у меня не получается воспитывать детей по книжкам.

книги це не Біблії. Треба їх читати з розумом і потім вже самому приймати рішення: що сходиться з твоїми внутрішніми переконаннями, а що ні. Думаю, для цього людям і потрібен мозок 🤷‍♀️

абсолютно так!

Але ж є такі, які махають авторитетним «мненієм» Карпачова чи ще когось.

І тикають інших носом, що не дотримуються постулатів тої чи іншої методики виховання.

моя донечка якраз росте з меншими стресами, ніж ріс син. І вона у мене весела улибашка, і спить спокійно до ранку з одним-двома переривами на грудь, і з двох місяців вночі вона взагалі не кричить. Тому не розумію до чого Ваша жалість 🤷‍♀️

а Тайную опору Петрановской вы не читали?

от вона мені не зайшла - там одні почуття і емоції. Там більше про емоцінний зв’язок - тут більше про підхід у вихованні. Цю всю мімімі я теж відчуваю - але просто мені така опіка над дитиною не підходить. Усі мами різні, і підхід у вихованні різний, але люблять своїх дітей всі однаково сильно. Принаймні хочеться в це вірити. І я не засуджую нікого - хоча надмірна опіка над дитиною це не про мене 🤷‍♀️

@yuliiayatsyk мысль вчера интересную услышала. Материнство это познание другой грани себя. Чтобы найти баланс надо попробовать грани. В студенческие года уходим в учебу, развлечения , потом уходим с головой в работу или любовь, потом в материнство. И пробуем втечение жизни разные стороны с перегибом, чтобы понять как нас балансировать. И это нормально в первые несколько лет после рождения детей уйчти в это полностью. И материнство это не деградации, тут много прокачивания себя как личности, силы воли, терпения, смирения и т.д. все пройдет , станет проще. От себя я могу посоветовать найти способы облегчить себе жизнь. Каждый день. Подумать, что вам хочется и что для этого надо, часто это не так уж и дорого или решается разговором в близкими. Когда была маленькая дочка я редактировала песни для муз школы, за эти деньги брала няню 2 раза в неделю на 2 часа и ходила на спорт. Потом муж 2 раза в неделю приезжал домой пораньше и уже справлялась без няни. Летом дожили в коляске и гуляли вечером по городу. Но этого мне тоже было мало. С сыном было проще, я тоже брала няню, когда мне надо , она гуляла я делала дома дела или ходили с мужем по делам. Женщина нашлась, которая убирает за 100 грн в час, посильная сумма если приглашать ее раз в месяц. Но это уже помощь. Ну и садик . Сын пошел в садик в 1.10 вместе с сестрой

десь так і має бути 🤷‍♀️

Я сама не знаю чого маючи можливість наймати няню, я й досі цього не зробила 😓 Наче якось не хотіла чужої людини вдома - або включила мать-героїню, що он хтось може, а я що не можу 😓

возьмите пока няню на прогулки, чтоб гуляла с ребенком или детьми, тогда ее не будет дома и вам будет пару часов хотя бы свободных

@yuliiayatsyk а вы кстати планировали погодок?

планували приблизно так як Ви, в вийшло так як у нас 🙈Картаю себе страшенно, що моїм дітям не вистачає мами: ні сину, ні доньці 😭 Перші місяці було легше, бо вона багато спала і я лишала її з чоловіком вдома, а сама була зі старшим. А от зараз дорослішає і вже не знаю, з ким важче🙈 Словом, погодки це величезне щастя, коли є ще дві вільні руки під боком 😅

ну тогда няню обязательно до сентября-октября, пока пройдёт адаптация в саду

Даже если вам муж много помогает, все равно нужен отдых и время для себя