#моїпологи
частина 3
Після того як у мене відійшли води, я розбудила коханого чоловіка і абсолютно спокійним голосом повідомила цю новину. Як мені здавалося що чоловік переживав за нас більше, ніж я сама. Єдине, що я відчувала це сором, так мої води були всюди. Вирішила, треба зателефонувати лікарю і сказати що я скоро приїду. На мою фразу: "Я тут трішечки народжую", він розсміявся і сказав їхати в пологовий будинок. Я пішла фарбується і вибирати, що я одягну. У моїй голові я повинна була приїхати як принцеса, швиденько народити і милуватися синочком.

Після того як я привела себе в порядок, ми взяли речі і поїхали. Настрій у мене був просто відмінний. Єдине, що турбувало це почуття голоду. І мені так хотілося бургера. Від пропозиції заїхати поїсти я відмовилася, я то думала що ось-ось народжу. Так як перейми були весь цей час. І ми їдемо далі, ще приблизно година їзди до пологового будинку. Вже практично приїхавши в пологовий будинок, мене починає жахливо нудити. Що було далі я думаю не варто писати. І ось ми приїхали. Тепер я відчуваю себе в безпеці.

Після того як я вийшла з машини і побачила себе в дзеркало, зрозуміла, що принцеса десь загубилася в дорозі. Волосся в різні боки (мені хотілося їх кудись прибрати їх весь час), макіяж поплив так як мене було жарко, плаття мокре від вод. Як ви розумієте, вигляд явно не дуже. Мене одразу відправили в палату, сказали переодягатися.

Ближче до обіду я так захотіла ковбаски сирокопченої. Після того як принесли обід і я за п'ять хвилин з'їла все, вирішила озирнутися і оцінити обстановочку. Відчуття, що я в пологовому не було, мені там сподобалося, було затишно ...