Треба вилити душу😢
Проблеми з чоловіком (вже колишнім ) в мене були протягом останніх 3 років. Витріпав душу знатно , і от з грудня я розлучена (загалом фінальну крапку поставила я). І впринципі почуваю себе прекрасно. Проте є одне «але». Мої родичі (мама, бабуся) незважаючи на те як він мене морально вимучив - все ж час від часу виправдовують його... І їх не покидає бажання щоб ми знову були разом🤯
«Він просто заплутався», «є ж гірші чоловіки», «ой ну так шкода..», «...так хочеться щоб все було добре», «його треба направляти»...
Ну йптмть...я ж не компас щоб направляти. Я вже і просила , і сварилась щоб цю мову не піднімали. Мені то не приємно, і саме головне що Я НЕ ХОЧУ возз’єднання. Так, ми адекватно спілкуємось, він забезпечує дитину. Я цілком задоволена таким розкладом справ. Більше мені не треба)
І от зараз в мене прям підгорає, бабуся каже що треба запросити екс чоловіка на Пасху. Бо ж свято... бо ж негарно...
Кожні сімейні зустрічі зводяться до розмов про мого екса. Я вже помічаю що стаю уникати спілкування з родиною через оці моменти...
Понять и простить их) они из того поколения когда разведенка страшный позор, женщина без мужа сирая и убогая и вообще высшее достижение женщины выйти замуж и терпеть🤦Вам терпения, они вряд ли оставят эту тему.