Нам сповістили дуже гарну звістку - наш синуля Мирон непотребує трансплантації, дякувати Богу, що нам поставили неправильний діагноз. Люди добрі, як так можна помилитись??? В голові моїй не вкладається, щоб було, якби ми не приїхали до Львова. Якби ми ще погодились на операцію Касаі в Охматдиті - дитині її зробили б, як наслідок - трансплантація печінки 💯, яка не треба була. Що це робиться? Це в нас такі спеціалісти сидять на мрт, в охматдиті чи це бізнес такий? Заробляють на дітях чи як? Все би нічого, подумала б я...помилились...скрізь можуть помилитись...Хоча при таких діагнозах помилки неприпустимі. Але ж тут у Львові знаходиться мама, дитині якої в тому ж охматдиті поставили також по мрт біліарну атрезію, а там був банальний гепатит, який треба було пролікувати антибіотиками і все, але ж не пролікували, почався цироз і тепер вони точно потребують трансплантації печінки. Совпадение? Не думаю. Цікаво, це ми такі єдині чи це вже напрацьована схема? Скільки ще є таких мам? Як то кажуть, немає слів - одні ємоції...

Дав Бог мені розуму поїхати все - таки до Львова, щоб зробити ту операцію по Касаі, а лікар Галина Василівна запідозрила зовсім друге і почала дообстежувати. Дай Боже цьому лікарю здоров'я, адже вона повернула шанс нашій дитині на повноцінне життя.

Наш діагноз: Холестатичний гепатит. Слава Богу, ми ще встигли, ще цироз не почався і треба просто пролікуватися без оперативного втручання. Мирончик зараз хоч і кожного дня під капельницями (ці маленькі ручки, венки вже колоті-переколоті)і приймає ліки, але це скоро, надіємось, вже закінчиться, ми вже повернемось додому і цих жахливих 2,5 місяці переїздів з однією лікарні в іншу будемо згадувати як страшний сон. Нікому не побажаю пережити те, що ми пережили.

Шановні батьки, бережіть своїх діток. Якщо з'являються якісь питання, краще зверніться до декількох спеціалістів, щоб точно перепровірити, особливо коли діагноз серйозний і не допустити помилки.

P.S. Надіємось, що діагноз остаточний! Наш синуля поправляється, вже не такий жовтенький, аналізи кращають кожного разу. Печінка і селезінка ще поки що залишаються дещо збільшеними. Думаємо, що якщо і так далі піде, то на Пасху ми вже будемо вдома усією сім'єю.