Тяжко.. син пішов в сад з вересня і місяць відходив без пропусків. Потім похолодало, почались сезонні ГРВІ і він захворів. Пролікувались, пішов і через 1.5 тижні захворів. Ще раз пролікувались і залишила ще на тижнів два вдома, щоб організм сил набрався.. пішов ще раз і через три дні соплі. Дуже сильні соплі, ми лікувались місяць. У нього був синусит, а я від нього підхопила і запустила, то був гайморит. Потім ще 2 дні в саду і знову захворів.. а зараз здоровий, але няня наша захворіла на ковід і всю групу закрили на карантин.
Фактично ми 7 місяців як в садочку, але відходив він туди може 1.5 місяці.
Але в нашій групі є діти, які мало пропускають 🤷🤷 одна дівчинка за увесь час лише один раз захворіла 🙆🤷 чудо просто 🤪 і дійсно часто наші вихователі жаліються, що дітей їм приводять хворих і самі батьки цих дітей наполягають, що нічого подібного, дитина в нормі, здорова..
Мені насправді так шкода його, що йому доводиться так часто хворіти 😭😭😭 після того синуситу я написала заяву, що місяць ми садок відвідувати не будемо. Хотілось, щоб він хоч трохи побув здоровий.
Сподіваюсь, що далі буде легше 🙏

год

Первый год самый жестячный был. Моя и неделю не дохаживала, наш максимум был 4 дня

Первый раз пошли в сад в 2,9. Тоже неделя в саду, две дома болеем. Отходили так до рождения младшего и решили сделать перерыв. Потом ввели карантин, закрыли садики. И мы снова пошли в 3,9 в другой сад, где на время карантина есть железное правило - минимальные признаки болезни, значит ребенка в сад не принимают. И вот ходим мы с сентября месяца, и за это время болели всего один раз, и то это папа с работы принёс вирус. Так что проблема не только в адаптации, а ещё и в больных детях, которых водят в сад со "всего лишь соплями" и кашлем "а дома он не кашляет".