Вооружаюсь литературой, ну, и успокоительными 🤪

У нас вони зараз є...вже тиждень трохи менші, але є..а до цього майже місяць були просто жахливі істерики на все, що не по її, на сон, а, інколи, і просто так..пояснювала, говорила з нею, або ж просто інколи ігнорувала, коли в мене вже просто зривало дах...але зараз починаємо по трошку домовлятися, пропоную якийсь компроміс. Якщо я їй не можу дозволити те, що вона просить, пробую зацікавити чимось іншим, або ж взагалі швиденько відволікаю ..не знаю, чи "правильно" я роблю, адже у кожного своя думка і не впевнена, що саме це їй допомогло..схиляюся до того, що у неї закладається характер, перевіряє рівень дозволеності і т.д..тому цікаво послухати інших, хто як боровся

Прошло. Со временем. Мой очень сильно истерил. Когда собирались на улицу, когда шли домой с улицы. В магазине не истерил( удивительно))
Мог плакать сильно когда бабушка уезжала, по разным поводам. Но истерил ужасно.... Когда с улицы приходили и он плакал, иногда мог полчаса плакать и засыпал так на полу))) короче было жесть. И я сама плакала во время истерик... Ездили к невраопотологу, она советовала не сильно обращать внимание, стараться самой вести себя спокойно в таких ситуациях(знаю тяжело....) . У нас прям у нее на приеме истерику закатил малый, и она увидила всю жесть истерики... Сказала, что перерастет. Ребенок здоров, главное чтоб родители правильно реагировали, иначе потом может хуже будет.

Косо посмотрела на свою 6летку