Творці Аліси

пологи I

⠀

Вранці 18 жовтня почав потягувати живіт (тобто далеко не 36 годин все почалося). Тягнуло весь день, о 23:00 почалися перейми і тривали всю ніч, не спала до ранку. 19 жовтня вранці поїхала в Адоніс (в Бузова). Там зробили КТГ, зафіксували перейми і відправили в палату. Перейми вже були дуже болючі, але стерпні. Сашу лишився зі мною, бо виходити туди-сюди н можна (через карантин). Спокійно ходила по палаті, лежала на кушетці, стрибала на фітболі і листувалася. Не розуміла, чого дівчата плачуть і кричать,терпимо ж🤷🏽♀️

Потім перейми поступово почали скорочувати інтервал і годині о 10 вечора пристойно так посилилися. А далі все як в тумані ... Приблизно до 12 ночі почалося пекло. Перейми були настільки потужні і майже без інтервалу, що я і плакала, і стогнала, і мукала, і кричала, і стояла на четвереньках на кушетці, і молила, щоб це закінчилося. У результаті, до третьої години ночі, коли я вже думала, що втрачу свідомість від болю (мене на секунди відключало), зайшов лікар, поставив розкриття 3 см, запропонував ставити епідуралку - я в пологах. Відразу скажу, що я хотіла максимально м'які і природні пологи, без епідуралки, стимуляцій і іншого. Але я не очікувала такої жерсті і, ще трохи поплакавши, погодилася на епідуралку (знеболюючий укол в спину).

Я ревіла від болю на кушетці. І ось тобі проколюють хрящі, дуже неприємно, ще й ворушитися не можна... і поступово з 3-4 перейми настає довгоочікуваний відпочинок, біль притупляється, ти відчуваєш хвилю перейми, але болю немає сильного. Так я змогла поспати трохи. Саша тихесенько сидів поряд. Через годину почала прокидатися знову від болю, сильних перейм і так Промучался ще кілька годин, поки не прийшов лікар перевіряти розкриття. Поки перевіряв, лопнув міхур, вийшли води - чисті і прозорі. Покликав анестезіолога, щоб додати ліки, так як відчувався біль і виявилося, що я десь перекрила проводок і анестезія НЕ поступала🤦🏽♀️