Продовження: ... я приїхала трішки рагіше, тому УЗД довелося чекати десь півгодини. За цей час я листувалася з чоловіком і попередила, що можу спізнитися забрати дочку з садочка.
На УЗД сказали, що малятко опустилася в таз і «готове до виходу» в будь-який день. Хоча це я зрозуміла і без УЗД по тому як у мене була тяжкість в тазу. Вага дівчинки в 38 тижнів 5 днів був близько 3400кг, така ж як у її сестрички на 40 тижні.
Далі я пішла до лікаря, яка отримала результати УЗД і оповістила мене, що мої води зменшилися в два рази з моменту минулого УЗД. Я сказала, що води ще не відійшли, але вона подивилася мене і з'ясувалося, що є підтікання вод і вже розкриття в 4 см. Вона попросила поговорити з моїм чоловіком по телефону. Він був здивований, що йому дзвонить лікар з такими новинами, так як 20 хвилин тому я написала йому, що все добре і скоро я поїду за донькою в садочок.
У цей день мій лікар (вела мене всю вагітність) не була на чергуванні в пологовому відділенні в Адонісі, так що вона повідомила по телефону своїм колегам, що зараз до них приїде її пацієнт на пологи 🤰🏼
По дорозі я подзвонила попередити подругу, що чоловік зараз привезе їй доньку. Нам дуже пощастило, що вона повернулася з відпустки, в момент мого дзвінка вона паркувала машину. Чоловік взяв мої попередньо зібрані в чемодан речі з дому і поїхав до мене в Бузова.
Далі буде...

Матусі, накипілооооо 😡
У нас завжди є проблеми з однією вихователькою у дитсадку, сьогодні попросила одягти жилетку на спортивний костюм, зранку прийшли у куртці але з собою взяла бо бачила що потеплішає, зранку сказала що одягти, ввечері приходимо за донькою вона надягнула 4 слої одежі в +15 😡🤷♀️🤦♀️ донька змалечку звикла до 17-18 градусів і я ніколи її не кутала
Лосіни, кофта з довгим рукавом х/б зверху костюм з тонким флісом зверху куртку зверху жилетку 😠 ну це просто капець
На що вона відповіл...
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Нашій донечці вже 3 тижні. І всі ці 3 тижні кожного Божого дня, тримаючи на руках свою дитину, дивлячись на неї, я розумію, що їй не підходить те ім‘я, яким ми її назвали. Ми довго з чоловіком сперечались ще в пологовому з приводу імені і я від виснаженості йому уступила і дала можливість обрати ім‘я дитині. Він назвав Єва. Гарне ім‘я. Але з кожним днем все більше розумію, що важко мені називати доньку так, не з таким іменем вона, мені здається, має рости. Що робити? Думаю поки ще не пізно, піти...
Дівчатка, немає кому виговоритися
Я не розумію як і коли це все жахіття може закінчитись...
Не вірю що вони підуть у відступ
Я сьогодні весь день плачу
Ну як пережити все це
Я схожу з розуму здається

Чоловік купив такі кросівки для сина. На мій погляд це дівчача модель. Він заперечує і каже хай ходить.
Мені вони подобаються, але не для сина
якби для доньки то так!
Як на ваш погляд, нормально для хлопчика?