Народження Романа👇
Частина 2

Потім таки написала cмс мамі і зателефонувала чоловікові (ще колись ми планували, що народжуватимемо разом, дуже хотіли партнерські, але карантин трохи змінив наші плани. Попри те, що Адоніс один з небагатьох, хто не відмінили партнерські пологи, але треба здавати тест + флюрографію. Ми вирішили не ризикувати, оскільки чоловік доволі соціальний на роботі й йому довелося би випасти з режиму на кілька днів, тож народжувала я сама)

Це десь було вже 6 ранку, я ходила по палаті, спиралася на ліжко під час перейм – мені так було легше. Знайшла зручну позу нарешті)) Виявляється, моя інтуїція мене не підвела: вертикальне положення в переймах прискорює процес пересування дитини, а провисання підштовхує її. Дивно, як сама природа підказує жінці.

Потім підключили КТГ, я лягла і стала вирубуватися між переймами як ,ніби ти провалюєшся і потім на переймі знову пробуджується, але від того, що немає сил – ти в напівдрімоті. Організм таким чином запасав енергію перед потугами. Поки я кімарила – заходила кілька разів акушерка та медсестри, цікавлися моїм самопочуттям, допомагали, підказували, за що всім їм велике дякую!

Далі буде...😉