Пользовались глицер.свечами, но толку было 0.
Знаю, что такое не рекомендуют врачи, но я помогала сыночку пипеткой обычной.
Было время что ставила ее пару раз в неделю, а где-то с 2-3 месяцев каждый день😭 очень мучился, ножки поджимал, кряхтел.
Ровно в 3 мес. все прекратилось, начал какать сам)
Лучше всего проконсультироваться с вменяемым педиатром, тут могут насоветовать и палочкой пощекотать и еще чём-то. Как писали выше от свечей модет быть привыкания. Питание типа свеклы и чернослива тоже не влияет , потому что свекла/чернослив в молоке из груди не льётся , все же знают что грудное молоко состоит на 80 % из воды
Закреп у новонародженого або руки геть від дитячої дупи!!!
Однією з найхоліварніших тем, відповіді на яку страшенно обурють новоспечених батьків, є так званий закреп у дитини перших місяців життя. Обурюють настільки, що автор просто видаляє пост, навіть не намагаючись дослухатись до порад.
В утробі процес дефекації не відбувається. Для новонародженої дитини це абсолютно новий навик, механізм, закладений природою та не потребуючий втручання. На 1-2 добу відходить темний меконій, поступово кал набуває світлішого кольору та рідкішої консистенції. В період до 4-6 тижнів маля випорожнюється декілька разів на добу, а потім може різко припинити це робити так часто. І тут починається треш! Будь-який писк та рух зв’язують з тим, чого немає – з закрепом. А все тому, що не мають жодної уяви про фізіологію дитини.
Дитина тужиться, червоніє і кричить перед дефекацією
Щоб сходити до туалету, доросла людина напружує м’язи нижнього пресу, одночасно розслаблюючи тазове дно. Навчитися координації цих дій, повірте, дуже непросто. Маля починає опановувати цю науку, допомагає собі кряхтінням, криком, піджиманням ніжок, а тут їй в дупу сують якийсь сторонній предмет. Дефекація відбувається рефлекторно, але мозок запам’ятовує механізм та чекає, коли ж знову почнуть допомагати. І це коло дуже важко розірвати. Є знущання, які тривають роками. Це має дуже серйозні віддалені наслідки, серед яких порушення роботи кишківника та дуже часто каломазання.
Зупинемося на тому, що намагаються запхати:
-газовідвідна трубка – гаджет виключно для стаціонарного використання при дуже обмежених показах, може призвести до перфорації кишківника з усіма витікаючими;
-градусник – якось зробимо для вас матеріал від дитячого хірурга, який розповість, як витягати зі стінок анусу та кишківника ртуть та дрібні шматочки скла, до речі був нещодавно випадок, що градусник повністю потонув в кишці та як реаніматологи намагались довести дитину до місця операції без травм та інших сюрпризів в пристосований для цього лікарський заклад;
-піпетки, ватні палочки – про наслідки дивитись попередні два пункти;
-гліцеринові свічки, мікроклізми – визивають страшенне печіння та дискомфорт, да, при реальних проблемах обмежено и разово використовуються, але нагадуємо, що ви хочете лікувати, точніше катувати здорову дитину;
-мило, буряк і ще казна що – тут навіть немає що коментувати, однозначно тестуйте на собі, але потрібно запхати цілий кусок мила, щоб відчути те, що дитина (не забуваємо про пропорції тіла дорослого та крихітки).
Не потрібно думати, що ви обережні і що з вами такого не може статися. Може, і з великою вірогідністю станеться.
Що ж робити? По-перше зрозуміти фізіологію. Дитина на повному гв може не випорожнюватися до 10 діб, на штучному – до 5 діб, якщо її нічого не турбує (читаємо вище, що таке кряхтіння, крик, піджимання ніжок). Якщо дитина має 10-12 сечовипускань на добу, набирає понад 125 гр на тиждень, то треба купити собі заспокійливе та дати маленькій людині можливість навчитися опановувати один з найважливіших навиків у своєму житті.
Допомагати маляти можна і потрібно:
-викладанням на животик;
-вправою «велосипед»;
-позою султанчика та висаджування;
-легеньким масажиком животика по годинниковій стрілці.
Звісно, є низка діагнозів, коли у дітей трапляються фізіологічні розлади та анатомічні аномалії, стани після хірургічних втручань або покази до них в області живота. Але їх відсоток дуже малий і такі стани мають інші симптоми, які не пропустять ні в якому разі лікарі. В 99.5% випадків допомога в дефекації непотрібна!
Як завжди, не намагайтесь сперечатись, особливо вириваючи фрази з контексту, та нести світло в маси з посилом «анамдопомолго». Краще покажіть цей допис всім, хто чекає на малюка або є батьками крихітки до піврічного віку.