НАРОДЖЕННЯ ЄВИ
ЧАСТИНА 2.
Прокинувшись вранці 2го травня, я все так само не відчувала ніяких змін. Все той же пузатий ждун🙈 Змирившись я спокійно пішла гуляти з собакою, встигла потріщати хв 40 зі знайомою і повернувшись назад домашні сказали, що хочуть поїхати на дачу і запитали як я себе почуваю? Я як завжди на позитиві і як завжди наївна, сказала щоб вони їхали я супер, все окей😅 О 12 годині дня чоловік повіз ма і ба на дачу. Ііііі ...
Тут і почалося мій особисте пекло, якщо це можна так назвати. Провівши всіх я сіла дивитися серіал, як відчула якийсь біль в лівому боку🤔 І сама про себе думаю «Не ну все ж ок, термін вже великий, то тут кольне то там кольне» 🤦♂️ 🏼♀️ Але тут кольнуло так кольнуло і я розумію, що біль не проходить, а навпаки все більше і більше і це явно не схоже на те, що описували дівчатка😰
СТРАХ мною оволодів такий страх, що клубок у горлі стояв і не рухався! Я була вдома одна, мене скрутило так, що я не могла навіть поворухнеться (пишу і прям ніяково стає). Чоловік на той час уже був на дачі (1,5 години від будинку). Я розуміла, що він приїхати так швидко не зможе, і я почала писати своїй подрузі, щоб вона прийшла до мене (вона живе в хвилинах 5-7 від мене). Настя прибігла блискавкою😅 і я відразу відчула як клубок у горлі нарешті провалився! Я сходила в душ, речі вже були давно зібрані (як ми пам'ятаємо я повинна була народити 💯 відсотків на 38 тижні😂), Настя посадила мене в таксі і я поїхала в Бузова .... тут і починається найвеселіше🤪
Поділіться будь ласка досвідом, в момент Х відчували Ви страх? Або може інші емоції зашкалювали? І чого саме вам не вистачало в момент коли все почалося? 🙏🏻
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Дівчата,просто вже крик душі 😭Можливо в когось були подібні проблеми з дітками,допоможіть😭
Донька почала какати в труси.Все почалось пару тижнів тому,вона сіла на горщик і не могла сходити в туалет,розплакалась,кричала,все вдалось,але дитині було дуже боляче.Після цього вона почала какати в труси.Вже десь другий тиждень,кожного дня така проблема,ховається і какає.Я вже і розмовляла,і пропонувала інший горщик,і сварила,і не мила одразу її,щоб вона відчула що це не комфортно,короче,багато методів ...
Мамуні:))
Ті хто вперто любить народжувати природньо пройдіть повз цього трешу який певно почнеться:)) дякую
І так, я стала на облік і моя г мене вперто запевняла що я можу сама народжувати!!! Приводила приклади,що ніби то була вже якась армянка яка родила сама після 1,10 після кесарево! І що трж була туга як я!
В тебе ж такий таз, як з таким тазом не народжувати і так далі!!! Я питаю ,чи Чула вона як я народжувала цілу неділю??? Вона знову про ту армянку!!! І на кріслі ж коли дивилась вона в ш...
Всім привіт 🥰
Дівчата, на якому тижні побачили, що животик почав округлятись (трошки збільшуватись)?
Мені здається, що в мене вже почав, та всі кажуть, що ще рано 😅
Дитина...підліток...чи вже мама
Мені було 16, коли я побачила на тесті для вагітності дві смужки. Було дуже страшно. Я не знала, що робити, куди бігти. Більше за все боялася реакції батьків.
Думки про аборт були постійно, в лікарні без дозволу батьків мені відмовили, а на приватну коштів не було. Перечитувала купу статів по цій темі, і ставало все гірше. Ревіла.
Але рішення було прийнято, я буду мамою. Ось тільки, як бути далі я не знала. Підтримку отримала від батька дитини, це нас дуже збл...