🌿Моі пологи🌿
Отже, о 19:37 лічильник сутичок велів їхати в пологовий будинок.
Я сильно сумнівалася, тому що мені не було боляче, у мене не перехоплювало подих, не боліла поясниця, як це все зазвичай описують. Але інтервал 3 хвилини сильно збентежив, і ми вирішили про всяк випадок виїжджати. Я ще говорила: «постривай, постривай, нігті ж треба коротко підстригти» 😅, а Марк відповів: « поїхали вже».
За 15 хвилин він домчав мене до Бузова (в Адонісі народжували).
У приймальному поклали на КТГ, потім чекали лікаря для огляду в кріслі. Марк чекав зімною йому. В результаті мене дивляться: лікар каже медсестрі «повне розкриття», мені кажуть «швидко роздягайся», і на кріслі-каталці мене як в кращих фільмах бігом везуть в родзал.
О 21:05 я лежала в пологовому залі, підключена до КТГ. Навколо всі дивувалися, що з першими пологами приїхала чітко в родзал)
Так як плодовий міхур був цілий, а розкриття вже повне, його потрібно було проколоти. (Це взагалі не боляче, як і огляд до речі, я думала, що перевірка розкриття дуже неприємна, але ні, справа секунди).
Після проколу перейми стали болючіше, і потрібно було почекати (розкриття зменшується, так як на нього впливає ще й тиск вод). Мабуть через різке наростання перейм мені в цей момент стало погано і 🤮. Стало легше.
Чекали, поки голова малюка опуститься в малий таз. Відчуття саме такі, як ніби терміново треба бігти в туалет. І тут було важливо розслабитися, психологічно це виявилося не так просто. Я постійно була з закритими очима, під час перейм дихала, а між намагалася максимально розслабитися.
Коли голова опустилася, по ідеї повинні були початися потуги. Мене попросили спробувати тугіше саме на переймі, виходило не ефективно.
І тут почалося найцікавіше)))
Дівчатка ,потрібна ваша думка .
Це повідомлення мені написала знайома про кесарів ,як їй його робили .Щось таке наче якась брехня .
Хто робив кесарів ?
Це все так страшно відбувається ?
Ну а для мене було краще народити самій,так це болячи,але я вде через годину ходила,а після кесарівого 3 дні нічого не можна їсти,біль адська,кололи наркотики,кололи оксітоцин,щоб скорочувалася матка,а це як справжні схватки,я втратила багато крові упав гемоглобін, а тепер проблеми зі спиною,і спайки після опера...
Уперше на подібних сайтах , уперше хочеться написати. Можливо комусь моя історія допоможе, можливо комусь ні. Однак я її напишу.
Я , як каже мій чоловік, живу в рожевих очках. Я погоджуюся, адже саме "рожеві очкі" допомагали мені знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Це була моя захисна оболонка від світу. Мені подобалося мріяти, мріяти про щасливе майбутнє , про коханого чоловіка та велику сім'ю. Усе здавалося так просто, так доступно . Особливо коли вже одружилися і поїздка на медовий місяць ...
Дівчата на якому тижні вагітності ви розповіли батькам ( своїм, чоловіка) ?
* Дякую усвм за відповіді. Я не знаю як ви трималися весь цей час 🤨😳 яка сила терпіння повинна бути .... В мене такої немає 😂 максимум тиждень
В першу вагітність, відразу всім розповіла, так як тоді мені було 17 років (чекаю ваші тапки в мій бік 🫣)
В другу на 4-тому тижні розповіла батькам чоловіка. тоді була завмерла вагітність, і мої батьки вже дізнались після лікарні
Зараз, я трималась рівно тиждень, і сьогодні роз...
От як таке може бути? А саме головне чому?
Не було ніяких признаків того що щось не так.
Пішли на перший скрінінг сьогодні, сказали що немає сердцебиття💔
Досі не можу в це повірити😭
Дівчата хто це пережив. Як ви через це пройшли? Чи змогли наважитись ще на вагітність? І взагалі чи може ще бути вагітність після цього?