🌿Моі пологи🌿

Отже, о 19:37 лічильник сутичок велів їхати в пологовий будинок.

Я сильно сумнівалася, тому що мені не було боляче, у мене не перехоплювало подих, не боліла поясниця, як це все зазвичай описують. Але інтервал 3 хвилини сильно збентежив, і ми вирішили про всяк випадок виїжджати. Я ще говорила: «постривай, постривай, нігті ж треба коротко підстригти» 😅, а Марк відповів: « поїхали вже».

За 15 хвилин він домчав мене до Бузова (в Адонісі народжували).
У приймальному поклали на КТГ, потім чекали лікаря для огляду в кріслі. Марк чекав зімною йому. В результаті мене дивляться: лікар каже медсестрі «повне розкриття», мені кажуть «швидко роздягайся», і на кріслі-каталці мене як в кращих фільмах бігом везуть в родзал.

О 21:05 я лежала в пологовому залі, підключена до КТГ. Навколо всі дивувалися, що з першими пологами приїхала чітко в родзал)
Так як плодовий міхур був цілий, а розкриття вже повне, його потрібно було проколоти. (Це взагалі не боляче, як і огляд до речі, я думала, що перевірка розкриття дуже неприємна, але ні, справа секунди).
Після проколу перейми стали болючіше, і потрібно було почекати (розкриття зменшується, так як на нього впливає ще й тиск вод). Мабуть через різке наростання перейм мені в цей момент стало погано і 🤮. Стало легше.

Чекали, поки голова малюка опуститься в малий таз. Відчуття саме такі, як ніби терміново треба бігти в туалет. І тут було важливо розслабитися, психологічно це виявилося не так просто. Я постійно була з закритими очима, під час перейм дихала, а між намагалася максимально розслабитися.
Коли голова опустилася, по ідеї повинні були початися потуги. Мене попросили спробувати тугіше саме на переймі, виходило не ефективно.

І тут почалося найцікавіше)))