От не раз чула від знайомих та й не знайомих мамочок « ми в садік не попадали ,прийшлось порішати за…

От не раз чула від знайомих та й не знайомих мамочок « ми в садік не попадали ,прийшлось порішати за чергу і т.д» і якось мені було байдуже , ну порішали то порішали,значить їм так треба було. А коли та ситуація зачепила мене я просто в ярості.

Син стоїть на черзі в садочку з народження , ніби все окей , нема чого переживати , але так як карантин , наш садок набирає певну кількість дітей , з кожним тижнем беруть тільки по одній дитині , і я все чекаю і чекаю того чарівного дзвінка « можете привести дитину» але нема його і нема 😕 і тоді моя сусідка , в якої дитина не стояла на черзі в цей садочок , а в інший каже мені « маю новину , мала моя буде ходити в той садік що твій , і вже 20 числа нам сказали приводити» 😦 і я така зла шо просто нема слів 🤬🤬🤬🤬 моя дитина має сидіти в дома і чекати незнати доки , поки інша ,за яку заплатили бабки, буде ходити.

І от в мене дилема : забити болт, заспокоїтись і чекати скільки б це не було коли покличуть в садок чи наробити шуміху і самій подзвонити до завідуючої і запитати якого фіга ????

Як би ви вчинили ??