Добрый вечер
Ситуация такая что муж подал на развод и суд уже в пн.
Скажите если я против развода и у нас есть ребенок 1.4 гола, я могу надеяться на то что суд нас не разведет ?
Заставити жити з вами його ніхто не зможе та опускати руки теж не варто.
По-1 - в судовому засіданні просите час на примирення. Просіть максимально. І не соромтеся при посторонніх сказати, що ви його любите, хочете зберегти сім'ю, були неправі, у вас гормони, втома і т.д.
Я раніше працювала в суді - були випадки коли термін на примирення давав результати, так таких випадків було мало та вони були.
В мене іноді теж шизить - то розлучатись хочу, то люблю, то кричу. Думаю майже у всіх є складні періоди та потім знову сходить сонце
Ну і ще такий приклад вам для позитивного погляду - мої батьки розлучилися коли мені було 5 р. - кожен намагався довести, що він крутіший. Жили окремо десь 5 р., подорослішали, зрозуміли свої помилки - помирилися і досі живуть разом. А іще братика придбали :)
І у вас все наладиться так як має бути - щоб ви були щасливою!
Прочитала ваши комментарии.
У меня один вопрос..
Как перестать выносить мозг?
Я хочу прекратить, но не могу так как меня бесит всё его недопонимание😡😡😡
Я скажу трохи дивне, але просто припиніть на нього чіплятись, сподіватись щось від нього отримати. Шукайте на що спертись у собі, а не в ньому. Більшість конфліктів через те, що ви щось очікуєту від людини, тягнете щипцями, дуже часто невеобальними. Спершу людина це дає, але внутрішньо опирається, потім починає опиратись вже діями. У цей момент ви починаєте партнера лупашити дубіною по голові, бо він вам не дає ваше з вашої точки зору. І в цьому випадку щось давати вам стає неприємно. З'являється агресія. Щедрість та бажання щось дати з'являється, коли нема примусу. Ну і коли з'являться маленькі кроки у ваш бік, робіть малі кроки у відповідь. Розмір кроків має бути таким же, або трохи більшим. Як приклад, він приніс зранку каву у ліжко у та сніданок, подякуйте, поцілуйте у відповідь, приготуйте вечерю. Не треба влаштовувати all inclusive протягом місяця. Але й не треба йому казати, що він вам каву не так зробив чи якомь інакше показувати невдоволення. Для цього просто зрозумійте, що ніхто у цілому світі вам нічого не винний, як і ви комусь. Аналізуйте свої бажання та думки, якщо вони сконцентровані не на тому, що ви можете отримати самі, а на тому, що вам мусить дати інший, позбавтесь їх.
Вас разведут в любом случае. Вопрос времени. Нет такого закона, который прописывает насильственно перебываете в браке супругов. Все по доброй воле обоюдно.
По-1 - в судовому засіданні просите час на примирення. Просіть максимально. І не соромтеся при посторонніх сказати, що ви його любите, хочете зберегти сім'ю, були неправі, у вас гормони, втома і т.д.
Я раніше працювала в суді - були випадки коли термін на примирення давав результати, так таких випадків було мало та вони були.
В мене іноді теж шизить - то розлучатись хочу, то люблю, то кричу. Думаю майже у всіх є складні періоди та потім знову сходить сонце
Ну і ще такий приклад вам для позитивного погляду - мої батьки розлучилися коли мені було 5 р. - кожен намагався довести, що він крутіший. Жили окремо десь 5 р., подорослішали, зрозуміли свої помилки - помирилися і досі живуть разом. А іще братика придбали :)
І у вас все наладиться так як має бути - щоб ви були щасливою!