Привіт
Ми от вирішили з чоловіком залишатись у Польщі, і ніби все по трохи владнюємо, і можливо і своє житло вийде купити з часом, і робота не погана...
Але от що мене якось стримує, чи якось просто часто почала задумуватись

Захочеться відсаяткувати дитині д.н., собі, чоловіку, якісь свята, щось такого плану
Кудись піти з чоловіком навіть типу на побачення, чи десь погуляти, вдвох
Чи в кіно, чи куди не будь - і всі тааак далеко( і не завжди зможуть приїхати(
І все якось так сумно

І це все якось так складно, от дитину залишити немає на кого, і всюди по суті тільки з дитиною, чи не буде так завжди важко, звичайно, є тут друзі, і залишити інколи можна, але самі розумієте, це не родина, не баба, часто і на довго так не залишиш.
От зараз навіть, або чоловік кудись сам, або я кудись, або тільки з дитиною, я люблю дуже свою дитину, і навіть як йду кудись завжди про нього думаю, але все ж таки, інколи захочеться і погуляти, і випити з чоловіком вина, і зробити романтік, а не дуже й то можна
Якесь таке трохи обмеження
Та й не раз от думаю, блін що то за життя таке, що не можна піти до мами в гості сісти випити чаю, вина!? Поговорити
Чи до сестри, чи до подружки
Скільки ж того життя, а баба з дідом внука бачуть раз в рік, ну два
І якось мені важко через це
Не знаю у мене тільки так???
Поділіться може як хто з цим справляється? І чи не задумуєтесь над цим всім?