Якщо чесно, я наскільки боюся самотності, що донька буде рости без батька, не знатиме батьківської любові, із-за чого ніяк не можу наважиться розійтися з чоловіком, який морально мене убиває. Я бачу свою маму, яка розлучилася з татом, і після того не мала жодних відносин, боюся що те саме чекає й мене. І постійно думаю що чоловікам не потрібна жінка ж чужою дитиною. Може це вже параноя і сходить до психолога?
Лучший комментарий
Комментарии
Оно только так кажется, что никому не нужна)) собственно пока замужем, пока так и кажется)))) потому что по факту получается, это своему мужу не нужна, и самооценка, естественно, на нуле!
Чесно, не очень. Я бы и раньше развелась, но не хотелось у родителей на шее сидеть. А как только малого в сад отдала, ему 1,10 было, сразу на развод подала.
Ви працювали?
Навіть не уявляю, як жінки встигають на роботі бути і за дітьми глядіть. Де находять час на особисте життя?😆🤪
И у меня второй муж. Было страшно разводится, тем более мальчика без отца оставлять! И что! Сейчас они с мужем не розлей вода, им и я не нужна! Не может быть ребенок чужим, если мужчина вас любит. А если ваш ребенок это проблема для мужчины, значит такой вам и не нужен. Я наоборот говорила, наличие ребенка это дополнительный фильтр, который у бережет от мудаков)) потому что кого попало к ребенку не подпустишь, и + сразу видно что это за человек. А касательно развода, к этому вы сами должны прийти морально. Я так металась 1,5 года, пыталась взвесить все за и против. Это сейчас уже понятно что никаких за там и быть не могло))) но, я же говорю, к этому нужно прийти)
А чого страшно бути самій? Коли почуваєш себе розчавленою, куди гірше. Зникає почуття гідності,розтає. Так сталось зі мною, зараз сталась ситуація, коли я розумію, або розстаюсь, або зламаюсь. Так от, мені пора...
Певно Ви дуже сильна.
Я ж хотіла, щоб дитина жила в повній сімї.
@gusar_anna ага,щас. Я теж хотіла,а чоловік навіть заміж не кличе,каже,не буде цього. І працює у Василькові тижнями,2 дні в тиждень дома,один з яких п'яний і всіляко гнобить. Що то за життя? Я терплю ще досі, але коли він вже і руку піднімав, і ізміняв.. якщо моя дочка знайде такого хлопця собі,я не хочу. І то мабуть єдине, бо звичка, залежність,якось воно буде... було б, коли людина хотіла щось змінити, можна допомогти.
Це все у вашій голові . Мій приклад: розійшлася з чоловіком, коли малій першій було місяців 3, офіційно після року розлучили, вийшла другий раз заміж , і зараз виховуємо двох дівчаток🥰Старшу дочку чоловік любить , як свою. Гірше, коли дитина бачить погане відношення чоловіка і постійні сварки, від того нещасливу маму.
У Вас не було страху, що залишитеся самі з дитиною?
Зря, есть достойные мужчины, у меня есть знакомый, очень хороший человек, живёт один, очень хочет семью и готов взять с ребёнком, для него это абсолютно ничего не меняет.
Зачем вы продолжаете жить с мужем и убивать свою психику и самооценку? Наоборот, чем дольше вы пробудете в таких болезненных отношениях - тем труднее будет вам построить в будущем нормальные.
Сама росла без батька, і знаю як мені його не вистачало. Хочу щоб у доньки був приклад гарної сім'ї.
@gusar_anna а разве она сейчас живёт в "гарной" семье?
Ответьте честно для себя. Она же будет впитывать ваш пример как норму, и сама в будущем найдет такого же, вам хочется такой судьбы для дочки? Я так не думаю.
Это конечно все если у вас реальные проблемы с мужем, а не просто кроет пока маленький ребёнок, и при условии что вам есть куда идти и за что жить, и вас там поддержут, а не будут так же гнобить, только уже другие люди.
Я вважаю що дитині перш за все потрібна щаслива мама.А з татом Чи без то вже третє питання.А ви дівчина молода і симпатична.Я впевнена що знайдеться хороший мужчина!
Для чоловіка який вас кохає немає нічого неможливого. І ваша дитина не тягар. Я в таких випадках даю собі чітке розуміння того, що в дитини має бути щаслива мама. А з татом чи без... то вже як життя складається. Калічити дитині життя нездоровими стосунками в родині це також не вихід. Побалакайте з чоловіком, може не все втрачено. А якщо немає інших варіантів то беріть речі і тікайте чимдужч і чим раніше тим краще. Займайтесь собою і своєю дитиною!!! В літаку в разі аварійної ситуації кисневу маску дають спочатку мамі, а потім дитині. Це дуже хороший приклад. Бо без мами дитина не дасть собі ради. Любіть себе і поважайте себе!
Розумію що так повинно бути, но перелаштувати себе не можу.
Дуже гарний приклад, заставляє задуматися
Это не паранойя, это установки. Хороший психолог может вам помочь.
Если по ситуации, то одна из главных задач мамы, это научить ребёнка собственным примером любить себя.
Это не паранойя, это установки. Хороший психолог может вам помочь.
Если по ситуации, то одна из главных задач мамы, это научить ребёнка собственным примером любить себя.