От вирішила один раз в тиждень, коли чоловік вдома, виходити на роботу на 2-3 години. А тепер така…

От вирішила один раз в тиждень, коли чоловік вдома, виходити на роботу на 2-3 години. А тепер така ломка. А чи не за швидко? а чи не доведеться знов поринати у все найгірше, що було там?

Керівництво згодилося поставити такий графік і я попередила про те, що може бути потрібна підстраховка, або я зрозумію що ще за рано мені. А тепер думаю, для чого я знов у це в’язалася, сиділа би спокійно у декреті....

Колектив хороший, роботу знаю, звичайно бувають нюанси і стрес бо робота з дітьми але в престижній школі.

Я вже казала собі, що не повернуся, бо почала робити дещо своє. І хотіла на цьому поставити головний пріорітет. Але стара робота це і гроші хоча б на крем і час щоб після неї зробити щось своє, і дорога додому, щоб подумати в відпочити. І ще з плюсів, час коли чоловік і донька разом проводять без мого контролю, це потрібно.

Так, це дві-три години в тижлень, але вже відчуття, як на роботі і певні обов`язки, дзвінки, страшно, підтримайте, хто йшов на роботу коли дитині було мало?

Людям, які думають, що я хочу покинути дитину, будь ласка не пишіть, щоб не ранити мене.