Мами, вже крик душі. Проблеми з горщиком. Місяць вже як ходив сам по-маленькому. Вмикав світло, робив свої справи, а тепер.. Категорично відмовляється. Питаєш: "Може, на горщичок підеш, ти ж давно не ходив?" - "Ні". Через три хвилини - калюжа на підлозі. Раніше дивувалась, йшла витирала. Зараз сварю. Кажу "От мамі нічого робити, як за тобою прибирати, Глєб, ти ж знаєш, куди треба ходити пісяти, ну що це таке!". Спочатку спокійніше реагувала, тепер серджусь сильно, ображаюсь, можна сказати (сама розумію, що це безглуздо до дитини). Потім не хочу з ним і говорити, не відзиваюсь на це безкінечне "мам, мам, маааам!". Сьогодні вже сердилась так, що заносила сина у ванну, закривала двері, сідала на підлогу і говорила, що прийшов час пісяти. Глєб плакав, потім заспокоювався і йшов на горщик. Але це якесь знущання над нами обома. Що з цим робити? Не сварити за калюжі, мать їх за ногу? Чекати? Даю в руки йому тряпку витирати - реве, не витирає. Я вже на нулі.