ІСТОРІЯ ПОЛОГІВ. Частина 3

Коли зайшла в сам родзал, то очима відразу почала шукати фітбол під час перших пологів тільки на ньому і сиділа, так вийшло і цього разу, мені набагато легше було переживати на ньому перейми, постійно погойдуючись з сторону в сторону, десь в районі 9-ї вечора перейми стали вже нестерпними, думала, що пальцями проламаю м'яч, на якому сиджу😂але їх я переносила досить спокійно, на крики сил просто не було, навіть акушерка була здивована, що я звуків не видаю, каже: «Що слабенькі ще перейми?», я відповіла, що вже дуже боляче, скоро треба кликати Андрія Олексійовича, так пройшло ще хвилин 40-45, я розумію, що настає кульмінація, акушерка швидко набирає лікаря по телефону, і каже, що вже пора, залишився останній ривок, на який у мене практично не залишилося вже сил, а коли сказали, що треба забратися на пологове крісло, мені захотілося знову ридати😭😭 хто народжував, той зрозуміє😂😂ціхвилини мені здавалися вічністю, ну і не встигла я отямитися, як малятко лежала вже на мені, я тільки чула, як акушерка назвала час народження - 22.05, в цей момент я вже закричала УРА😂😂

Насправді я супер вдячна всій медичній команді за підтримку, всі були супер уважними та ласкавими до мене❤️

Я не могла повірити невже все закінчилося)) так ми пролежали з нею 2 години, мені весь час хотілося подивитися яка вона, але бачила тільки макушечку🙈🙈 Цей день назавжди залишиться в пам'яті, як і 11.08.2017, не знаю як влаштований наш мозок, але такі емоції , як народження своїх діток ні з чим не зрівняються, не дивлячись на весь несамовитий біль, це найкраще відчуття, і тепер у мене в житті 2 таких найщасливіших дні❤️

P.S. А нам сьогодні цілих 2 місяці, приймаємо поздоровлення