Дитячі страхи.

Старша тижнів два вже, як простнається вночі, плаче, каже що боїться то павуків, то когось хто лоскоче її, то ще щось, і виходить або вона з нами спить, бо заспокоїти не можна або я біля них, тоді спокійніше.

Це такий період дорослішання, далі бути поруч, пояснювати, заспокоювати і чекати? Чи їхати бо бабки як каже чоловік?