ПОЛОГИ - ч.1

4 травня вночі у мене заболів живіт. Але я заснула, а коли прокинулася - мене відпустило. Правда я помітила, що у мене почали підтікати води. Але я чомусь вирішила поспостерігати пару годин. До вечора було вирішено все таки поїхати в Бузова в Адоніс, тому краще перестрахуватися.
⠀
Ми приїхали в Бузова в 8 вечора😅
⠀
Мене оглянули і записали КТГ.
Так, міхур підтікав.
КТГ - гарне, малюк себе відмінно там почуває.
Лікар мені каже «до ранку народиш», а я не врубую як так, адже до ранку не дуже багато часу, а у мене НАВІТЬ перейм немає і міхур не лопнув 😅
Але мені хотілося в це вірити і я вірила.
Радіючи, що скоро побачу дитину, я вирушила в родове відділення - НАРОДЖУВАТИ, УРА!
Там мене чекав ще один огляд. Подивилася, сказала будемо чекати, а поки КТГ.
Окей, почала записувати КТГ я десь в 11 вечора. Після її огляду, нарешті почалися перейми, і навіть з якимись хорошими інтервалами.
За цей час мені взяли аналізи і поставили катетер. І напевно кожні пів години вимірювали тиск.
У проміжку з години до двох, лікар вирішує мене ще раз глянути. Пробиває міхур, процес пішов.
Ось вони, більш менш нормальні перейми. Розкриття 5 см, народжуємо далі.
Тепер мене чекали звичайні під час пологів процедури. Знову КТГ, аналізи, клізма, душ.І все це з переймами. Вони ставали сильнішими, але мені здавалося, що попереду ще великий шлях.
Під час перейм, мені допомагало дихати під рахунок. На 1-2-3-4 я вдихала, а на 1-2-3-4-5 видихала. Я концентрувалася не на болі, а на цифрах.
⠀
Вже через якийсь невеликий проміжок часу перейми стали сильнішими і начебто потуги, я намагаюся терпіти.

Мені все ще здається, що для потуг занадто швидко. А це відчуття посилювалося. Кажу лікарю: «мені здається у мене потуги, але це не точно»
Оглянули і що «звичайно, майже повне розкриття, ще пару боїв і в родзал»
Цих пару "боїв" я запам'ятаю на все життя 🤣