Немає мені з ким поговорити...напишу... може легше стане...
Немає мені з ким поговорити...напишу... може легше стане...
Всі мої знайомі які понароджували постійно пишуть в інстаграм які вони щасливі, що дитина це сенс життя, як вони могли раніше жити без дитини, що це їх повітря і т.п....я не знаю, що зі мною, що почитати чи подивитися...в мене такого відчуття і стану немає... взагалі нуль... пофіг ... я лиш розумію, що ніфіга не розумію навіщо я народжувала... яке тут щастя? Все, ти тупо деградуєш бо треба дивитися за цим створінням... забуть про почитати книгу, повишивати, про гарячий чай... можливо я егоістка бо хочу це?... але можливо ні... незнаю... немає в мене таких почуттів...
а ще буває бісить , що повністю дитина схожа на чоловіка та його рід... ми всі в гарних стосунках, але чомусь мені так, незнаю чому... можливо хіба трохи обідно, що мого ноль...(
Можливо втома... можливо карантин... хз... здохнуть хочеться , яке там щастя...
Татьяна·
В Инстаграме и тд на показ !
Надеюсь хоть 20% эти цитаты говорят своим детям и мужьям 😹
А вы просто на грани, все наладится, это внутреннее состояние 💩..🙌🏻
Ксения ·
Мама сына (2 года)
это банальная фраза, но станет легче со времен. когда будете чувствовать обратную связь. первые объятья, первое "мама любуль".
берегите себя и свои ресурсы. найдите, что вас радует. даже мелочи.