У кого є родичі в Росії? Мої (трохи далекі, але є) це п…ц 🤬 Читаю російських мам - це п…ц🤬 А найгірше те, що читаю для того, щоб нарешті почути, що у них так п…ц гуманітарна катастрофа і економічна криза, а вони, с…., планують відпустки і вірять, що це маленький спад перед величезним підйомом 🤬🤬🤬 Невже у них реально і досі нормальне життя, а нам лапшу вішають? Хто знає з перших уст як там?
Немає прекраснішої мови ніж українська ! Мене вивертає від того що прочитала сьогодні, с такими людьми навіть в одній країні бридко жити, особливо коли вони живуть в першії столиці України. Тотальна не повага до мови до країни, при тому кричати що « я коренная жительница и буду жить в этой стране» але обезцінювати все що належить її батьківщині , тепер я розумію чому ми так живем і винна не тільки влада... Нажаль Я розмовляю українською та російською але ніколи не зможу сказати що рідна мова російська Надіюсь наші діти будуть кращими і будуть цінувати все що нас оточує насамперед будуть вдячними ..
🙏Мені нужна Ваша порада🙏У мене сину 18 років,його дівчині 17,обоє студенти+ одноклассники, зустрічаються третій рік.З січня наш старший син забрав свого брата до себе в місто ,де живе і працює сам вже декілька років,зняв йому квартиру,влаштував на роботу.Молодший син ще заробляє мало,щоб опалачувати собі своє житло,бо братик зняв йому гарну квартиру у центрі міста,і сам за неї плате.Так ось,до молодшого сина стала їздити і дівчина його, на вихідні, майже на кожні.Ну я думаю це все нормально, кохання,вона хоче бути поруч...Працює син шість днів на тиждень з ранку до ночі .Я вчора дізналося від сина,що його дівчина перевелася на дистанційне навчання і переїзджає жити до сина. Ось тут і нужна Ваша порада.Як я зрозуміла,що рішення жити разом,це самої дівчини.Як мені здається,що саме жити ,як чоловік та дружина,їм ще зарано,вона не вагітна.Як правильно вчинити,щоб не нашкодити? Чоловік каже не лізь до них.Я і не лізу,але й не хочу,щоб вони так рано переводили своє життя, нічого не побачивши.Я хочу з самим сином про це поговорити, ( але не по телефону,а коли приїде додому) і запитати,чи він готовий взяти відповідальність за неї? Чи щоб Ви порадили? Як би Ви вчинили.Буду вдячна кожному за любу відповідь.
Дівчат а щоб обрали ви, для життя та подальшого майбутнього з дітьми Польщу чи США ?і чому
Дівчатка ,дитинці вже майже місяць ,а я все ще в себе прийти не можу . Наче розумію що я мама ,але мені так страшно від цих думок ,боюсь не впасти в депресію . Мені здається що я не справлюся ,це так складно ,безсонні ночі ,життя змінилося кардинально ,я не була готова до таких різких змін . Дивлюся на нього і радію що він в мене є ,і в цей же час хочу плакати ,бо шкода себе ,що я не готова виходить так жити .Мені не комфортно вести такий спосіб життя хоча допомагає мама постійно і чоловік . Я боюся признатися їм про свої думки та почуття щоб їх не налякати та не розчарувати ((( Дуже надіюся ,що це таке часто трапляється і проходить з часом ,поділіться вашим досвідом як у вас перші місяці з дитиною пройшли ? Як бородися з такими думками та відчуттями ?
